1Власники душ, повернених у робуче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й) 2Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось.(скл.сур.реч.-протиставний спол. але) 3На нічному зоряному небі виткнулась ставна парубоча постать й зникла по хвилі в густих бур'янах по той бік тину.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й) 4Не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасачами під проводом Остановим.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)5То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.(скл.сур.реч.з.спол.протиставним)
Було це багато років тому. Коли я ще була(був) маленькою(маленьким). Я грала(грав) зі своєю бабусею у міському сквері. Граючи, я як і всі інші діти бігала(бігав), лепила(лепив) пасочки, гойдалася(гойдався) на гойдалках та раділа(радів) дитинству. Ось так було і того дня. Ми з бабусею вже збирались йти додому. Як недалеко від нас гралася дівчинка, яка тоді на думку моєї бабусі напевно загубилася. Ми підійшли до неї, як вона раптом почала плакати. Бабуся запитала чому вона плаче? А вона відповіла їй бурмочачи під носа, що загубила матусю і не знає що їй робити. Я невагаючись,одразу взяла(взяв) їі за руку і повела(повів) шукати батьків дівчинки. Поки ми шукали їі маму, ми познайомилися. Хоча ми тоді майже не вміли ще балакати, але я все одно запам'ятала(запам'ятав) цей день на завжди. Згодом, ми знайшли їі матусю, яка також бігала по скверу,шукаючи доньку. Ось так ми стали найкращими друзями. І навіть товаришуєм зараз.
До ближньому обов'язкова. Вам мабуть хочеться, щоб допомагали саме Вам, а не Ви комусь. Але давайте спробуємо до комусь з наших ближніх, і через деякий час Ви побачите, що вони будуть намагатися зробити щось приємне й для Вас. Вмовляти Вас, говорячи, що усе повертається, як бумеранг і Ваша до буде корисною не тільки для когось але й для Вас самих, було б безглуздо. Але, повторюю, допомагати ближнім обов'язково. Допомагати можна матеріально, фізично. Але ніяка до не зрівняється з духовною. Не будь песимістом, Не будь егоїстом. Ближньому своєму до їсти йому наложи, В борг йому дай І зачекай, Поспілкуйся з ним, Адже це є головним. Я можу сказати з певністю, Що допомагати треба з легкістю.
2Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось.(скл.сур.реч.-протиставний спол. але)
3На нічному зоряному небі виткнулась ставна парубоча постать й зникла по хвилі в густих бур'янах по той бік тину.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)
4Не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасачами під проводом Остановим.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)5То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.(скл.сур.реч.з.спол.протиставним)