Поняття подорожі в часі споконвіку викликало в людей різноманітні фантастичні уявлення про те, як можна здійснити стрибок крізь четвертий вимір. Але звичайно ж Вам не потрібні ні машина часу, ні фантастична просторова червоточина для того, щоб мандрувати крізь роки.
Як Ви можливо помічали, ми всі з Вами постійно беремо участь в процесі подорожі в часі. В загальному, час – це міра змін у Всесвіті, і подобається це нам чи ні, ми також постійно зазнаємо змін. Ми старіємо, планети рухаються навколо сонця, речі нищаться.
Ми вимірюємо проходження часу секундами, хвилинами, годинами і роками. Але це не означає, що час тече рівномірно. Так само як вода в річці, яка то прискорюється, то сповільнюється, в залежності від розмірів русла, час по-різному протікає в різних місцях. Іншими словами, час відносний.
Але що спричинює ці викривлення довкола нашого прямолінійного шляху від колиски до могили? Всьому причиною є взаємовідносини між часом і простором. Люди завжди користувалися трьома вимірами – довжиною, шириною та глибиною. Час долучився до цієї трійці в якості четвертого ключового виміру. Час не може існувати без простору, і простір не може існувати без часу. Обидві величини існують як одна – просторово-часовий континуум. Будь-яка подія, яка відбувається у Всесвіті, відбувається і в часі, і в просторі.
В статті ми розглянемо реальне життя, щоденні явища подорожей в часі, а також гіпотетичн обманути час.
Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Я почуваю себе саме так коли я дарую шось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається.
У сонячний день багряне листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте.
Птахи кричать вже десь високо в небі. Ось промайнула зграя, щоб летіти на південь.
Зайдеш до лісу, подивишся навкруги і відчуваєш панування справжнього натхнення. Тут живуть музи, а природа — найвеличніший творець, який коли-небудь існував на планеті