ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ
З ВАЖКОЇ АТЛЕТИКИ. ОСОБЛИВОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Значення змагань. Змагання в системі підготовки спортсменів. Види змагань. Календарний план змагань. Форма і зміст календарного плану. методика складання. Положення про змагання. Цілі, задачі, час і місце проведення, керівництво змаганнями. Організації, що беруть участь. Учасники змагань. Програма змагань. Порядок визначення переможців, нагородження, заявки на участь. Організаційні заходи по проведенню. Складання кошторису для проведення змагань. Контрольні питання до розділу.
Педагогічні завдання змагань.
Значення змагань з важкої атлетики, як агітаційно-пропагандистського засобу важко перебільшити. У змагальній боротьбі більш підкреслюється роль спорту в зміцнення здоров’я, виховання гармонійної людини. Адже бажання стати сильним, сміливим, спритним, витривалим приваблює широкі верстви населення до систематичних занять спортом.
Особливо велике враження справляють змагання на підлітків та юнаків. Урочиста обстановка під час параду відкриття та закриття змагань, взірцеве їх проведення пробуджують у молоді глибоку цікавість до цього виду спорту. Хороша своєчасна інформація про хід спортивної боротьби, представлення учасників, їх спортивних біографій – все це з великою цікавістю сприймається глядачами.
Змагання – невід’ємна частина навчально-тренувального та педагогічного процесу. Регулярна участь у них, прагнення до перемоги спонукає спортсмена до вдумливої, планомірної тренувальної роботи. На змаганнях як тренери, так і важкоатлети краще бачать недоліки, упущення у своїй роботі, що дає змогу своєчасно внести певні корективи на наближений період тренувань.
У ході змагань атлет веде боротьбу не тільки з суперниками, але і з самим собою. Тим самим загартовується його вольові якості володіння собою, вдосконалюється його тактична підготовка. Певним чином проявляється відношення спортсмена до інтересів команди, друзів товаришів. На змаганнях помітніше стають прогалини у виховній роботі тре
Пунктуація (від лат. punktuatio- punktum, що означає крапка) - це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
Розділові знаки сучасної української мови становлять цілу систему.
До цієї системи входять:
розділовий знакйого графічне позначенняприклади уживанняодиничні розділові знакикрапка.Я добре попрацював.двокрапка:Дівчинка відповіла: "А я знаю, як тебе звати"три крапки…А ти все та ж…кома,У Калини та Горпини як не свадьба, то родиникрапка з комою;1) звук; 2) буква; 3) словотире--Сила та розум - краса людинизнак питання?Хто вони? А хто ми?знак оклику!Привіт тобі, море!знак виноски…кн. Володимир1парні розділові знакидві коми,,Михайло, син Марії, був ще хлопчиськомдва тире-- --Мати плаче- лихо тяжке- і цілує синалапки" ""Яка ж ти вереда"- сказала матидужки( )Троянду треба рвати, поки вона цвіте (Л.Костенко)Призначення розділових знаків- полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.
СИСТЕМА РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ
Знаки пунктуаційної системи називають пунктограмами. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.
Крапка ділить текст на речення.
Двокрапка відділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.
Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.
Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.
Крапка з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.
Тире розділяє головні частини речння (якщо вони виражені подібними лексично- граматичними категоріями), порівнювані мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в умовно- часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках.
Знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питання.
Знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук.
Знак виноски- видільний. Він вказує, що за словом, біля якого цей значок поставлений, має йти частина тексту, яка подається у порядковій частині сторінки або в кінці тексту.
Парні розділові знаки- дві коми, двоє тире, дужки, лапки виділяють якийсь відрізок тексту (другорядні члени речння), коли є потреба його відокремити, вставні і вставлені слова, словосполучення, звертання).
У текстах часто збігаються різні розділові знаки. Напр.: Привіт тобі, зелена Буковино, Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам! (В.Самійленко).
вислів
словотвір