Волонтерство - доволі нове явище для нашої країни, але, з'явившись, воно швидко стало звичним. Тисячі людей регулярно працюють на добровільних засадах, не отримуючи за свій труд платні. Це - волонтери. Вони роблять дуже багато корисного: допомагають літнім людям, працюють у школах-інтернатах та дитячих будинках, опікуються безпритульними тваринами. До того ж, волонтери часто допомагають під час проведення різноманітних заходів. Пересічні громадяни іноді навіть задаються питанням, навіщо це їм? Навіщо люди витрачають свій час (а час - це гроші, як каже відома приказка) на те, за що не платять? Відповідь доволі проста: люди за свою працю отримують дещо цінніше за гроші. Це й людська вдячність, і професійний та життєвий досвід. Крім того, людина, що хоч раз працювала волонтером, змінюється. Вона розуміє, що є речі, які вона може зробити, не чекаючи, коли хтось прийде та зробить. Наприклад, можна обурюватися тим, що місцевий парк перетворюється на смітник, а можна організувати суботник та прибрати сміття. Можна на словах співчувати сиротам, а можна піти туди робити волонтером і зробити життя тих діточок трохи веселішим. Таким чином, волонтерство є корисним не тільки для суспільства, але й для самих волонтерів, бо вони стають активнішими громадянами, здатними змінювати життя на краще, а не просто балакати про те, що все погано. Тому бути волонтером - це дуже добре, а волонтерство як явище є дуже корисним для всіх.
Ширина стіни дозволяла роз’їхатися двом колісницям. Масивні зубці її парапету з оглядовими щілинами мають просту прямокутну форму. На всьому протязі стіни є лише 12 брам, через котрі йшли шляхи на північ. Пізніше біля цих брам побудували фортечні застави, оточені додатковими стінами. Велика Китайська стіна мала не лише оборонне значення, а й сприяла налагодженню мирної торгівлі китайців із північними сусідами. Після імператора Цінь-Шіхуань-ді стіну добудовували ще тисячу років. Проте, як відомо, вона не врятувала країну від монгольської навали. Велика Китайська стіна, завдовжки близько 6000 км
