Часто ми можемо почути від дорослих,в телепрограмах,прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі,що всім потрібно творити добро.Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити що воно на жаль не завжди повертається до тебе тим самим. так чому ж все-таки треба робити добрі справи? в першу чергу для себе. хіба вам не буде приємно коли людину якій ви до скаже вам дякую? творити добро це моральна потреба будь-якої людини.адже від чиєїсь посмішки подяки одразу краще стане на душі але це не найголовніше не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки а просто,а просто для того щоб щиро до людині вам самим від цього стане краще. робити добро це просто. не потрібно боятись подати комусь руку для цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки воно проявляється в буденних речах до бабусідля цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки воно проявляється в буденних речах до бабусі перейти дорогу чи віднести важку сумку дати їжі бездомній тварини та багато інших повсякденних речах.і той хто навчиться робити добро просто по волі своєї душі не чекаючи щось натомість стане дійсно щасливою людиною
Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.
І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.
Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.
Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.
(В. Солоухін)
2.Я дуже люблю ... народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
(Л. Толстой)
3.Нападати на мову народу – це означає нападати на його серце.
(Г. Лаубе)
4.Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову.
(Карл Маркс)
5.Рідна мова - мати єдності,
батько громадянства і сторож держави.
(Мікалоюс Даукша)
6.Мова – це глибина тисячоліть.
(М. Шумило)
7.Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.
(Іван Огієнко)
8.Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.
(Олесь Гончар)
9.Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.
(Олександр Олесь)
10.Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.
(Іван Огієнко)
^_^