А Минають роки - крила стають важчими.
Б Селяни дуже непокоїлися: літо було надто засушливим.
В Зелене листя припадає пилом, заплутавсь погляд у плетиві гілок.
Г Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по лугу і закривали подекуди воду.
2)
А Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, той шепіт мою тишу синьо крає! безсполучникове
Б Не тільки учні зраділи початку канікул, а й батьки полегшено зітхнули. складносурядне
В Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під дерева. безсполучникове
Г Цілий день із вітром ми прощались, поки темний вечір не настав . складнопідрядне
Объяснение:
Напевно, кожна людина мріє жити гідно, але чи кожен знає, як це зробити? На мій погляд, про наше життя судять нащадки по тому, яка про нас залишилася пам’ять, які справи і вчинки ми здійснили, тому потрібно прожити життя так, щоб добра пам’ять про тебе залишилася в серцях людей. Наше життя таке коротке, тому його потрібно прожити якомога яскравіше і цікавіше.
Зараз багато людей піклуються тільки про свої інтереси, забуваючи про такі людські якості як любов, доброта, взаєморозуміння. Вміти чути ближнього, розділяти турботи і радості, допомагати нужденному – чи не це значить жити гідно? Робити добро, нічого не просячи взамін. Чи не цього нам так зараз не вистачає? Адже якщо ти будеш допомагати людям, пам’ять про тебе буде жити в їхніх серцях. На мій погляд, якщо в старості тобі буде про що згадати, чим пишатися, значить, ти прожив життя не даремно.
Мені здається, дуже важливо прожити життя, не замикаючись у собі, думаючи не тільки про свої інтереси, а й про оточуючих тебе людей, про навколишній світ. Я думаю, що гідною людиною не народжуються, а стають, тому так важливе самовиховання і самоосвіта. Якщо ти зумів виховати в собі людські якості, любов і доброту по відношенню до людей, то ти можеш з впевненістю сказати, що прожив життя не даремно.
Свої записи Максим міг використати у творі про ліс восени.
Назва твору: "Осінній ліс"
Ліс восени вражає своєю різнобарвністю та яскравістю. На просторій галявині вже прив'яла трава. Її давно змучило палюче літнє сонечко. Притихла берізка скидає додолу своє пожовкле листя. Ліс шелестить, перемовляючись.
Особливо гарним є осінній ліс після дощу. Дощові краплини, як сльози, падають на землю. У калюжах можна побачити справжні осінні картинки, які намалювала природа. Чутно стукіт дятлу, десь стрекоче сорока-білобока. Все ще живе та шумить.