Коломи́йки — традиційний жанр української фок-музики і хореографії— дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов’язковою цезурою (паузою) після восьмого складу. Коломийками також називають коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.Активний процес творення і функціонування коломийок свідчить про життєвість цього жанру.Специфіку коломийки свого часу визначив відомий фольклорист Ф. Колесса:«Коломийка — це початково танцювальна пісня, яку й досі співають до танцю, стала улюбленою формою ліричної пісні на західноукраїнській території, особливо на Покутті, де поступово витіснила з ужитку інші пісенні форми. Вона має танцювальний характер і вільне сполучення строф спільного або спорідненого змісту, іноді на підставі тільки ближчої або дальшої асоціації думок і поетичних образів" »Проте на думку В. Гошовського, коломийка — це пісенний тип, значно старший за сам жанр: своїм корінням він сягає ХVІІ століття. Спираючись на відкриття Ф. Колесси, В. Гошовський досліджував пісні коломийкового типу, які були поширені не тільки в Західній, але і в Східній Україні.
проблемою сучасної людини є перекладання відповідальності на чужі плечі. Всі ми регулярно стаємо свідками неприємної ситуації, при якій люди відмовляються визнавати за собою обов’язки, хочуть мати виключно права і насолоджуватися життям. Але насправді ніхто не повинен робити твою роботу замість тебе, кожен з нас рівномірно і однаково відповідальний за найважливіші аспекти життя людини. До таких аспектів сьогодні з упевненістю можна віднести й екологію.
Екологічний стан сучасної землі є просто жалюгідним, людина довела власну планету, свою домівку до жахливого стану. Всі ми вже неодноразово ставали свідками надзвичайних, серйозний катастроф, які завдали величезної шкоди екології Землі. Чого тільки варта катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, яка вже забрала і буде продовжувати забирати життя величезної кількості різних людей. Те ж саме можна сказати і про недавню величезну витоку нафти в Мексиканській затоці, яка стала наслідком недбалості в роботі однієї з найбільших нафтових компаній сучасного світу. Наслідки витоку мали жахливий вплив як на флору регіону, так і на його фауну. Природно, що людство винне у цих катастрофах, але головна вина все-таки лежить на конкретних людях.
У той же час забруднення екології та навколишнього середовища – це справа рук не лише окремих злочинців, це справа рук всіх нас. Жити в сучасному світі, де все влаштовано для людей, а не для природи – вже означає сприяти погіршенню навколишнього середовища. Проблема сучасного світу в тому, що він влаштований виключно для зручності людей. Багато хто ставиться до природи так, ніби вона може стерпіти абсолютно будь-яке відношення. Але насправді це не є правильним висновком. У будь-який момент планета може відреагувати і просто знищити людство – тих, хто настільки сильно використовував її.