М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Іть скласти лист до своїх дідуся і бабусі .

👇
Ответ:
TanushaGuda
TanushaGuda
06.11.2020
Ты можешь найти в интернете ..
ну а так тип напиши Здравствуйте , ... ( имена)
как у вас дела? что нового ? у меня всё хорошо и пешешь что с тобой случилось за то время которое вы не виделись
4,7(93 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

ответ:Ранок народився вся в росах, у зелених буйнощах левад. Увесь край світився

могутніми соняшниками, що поверталися своїми тугими коронами для

цвіту. Картоплі по пояс. Усе буяло, все наливалося життєвою силою в цю

благодатну пору раннього літа. Земля ніби прагнула виявити свою нестримну

щедрість, порадувати людей усім найкращим, що тільки може їм дати.

Левади вабили холодками темнозеленими, водою ставків блищали,

розкидалися шатрами верб, яворів, кущами калини. У садках біліли хати

дивної краси. Що не хата - то мистецький витвір. Одна підвденна

яскраво червоним , друга – темно зеленим, та вкрита соломою, сусідня –

очеретом з чепурними китичками по краях. І всі хати білі, чисті, святкові,

для щасливого літа вони білились і зараз змагалися в красі

Объяснение:

4,4(28 оценок)
Ответ:
кот932
кот932
06.11.2020
Давно-давно, колись в одному з наших наддніпрянських сіл жила дівчина на ім'я Марійка. Багато хлопців сохли за нею, намагаючись привернути її увагу.
Якось пішла Марійка до Дніпра, сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла, зійшла на берег острова й почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї дивиться молодий рибалка. Зустрілися молодята очима — і навіки полюбилися.
Марійка стояла, випустивши квіти з рук, і чекала. Може, хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї, нагнувся, підняв упущені квіти, і, усміхаючись, віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї, знову промовчавши. Отак вони того разу й розійшлися, не сказавши одне одному жодного слова.
Аж згодом Марійка, пливучи на Хортицю до свого милого, задумалася, засумувала й не помітила, що бистрина несе її човна на скелі, між якими вирувала й пінилася вода.

Але обставину так підкреслюємо _._._._._.
4,7(26 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ