1)З дітьми багато клопоту, та без них – і світ немилий. 2)Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. 3)Рідна мати однією рукою б’є своє дитя, а іншою гладить. 4)Отець по-батьківськи поб’є, по-батьківськи й помилує. 5)Шануй старших — молодші тебе пошанують. 6)Найдорожчий клад, як в родині лад.
Добрый день! Давайте разберемся вместе с вашим вопросом.
Вопрос: Почему ворота до двора Михайлика были открыты после его прогулки с Любой?
Давайте рассмотрим все варианты, которые были предложены в вопросе и посмотрим, какие из них могут объяснить это событие.
1. Дядько Микола привозил борошно и не закрыл ворота.
В данном варианте предполагается, что дядько Микола, возможно, оставил ворота открытыми при доставке борошна. Однако, для того чтобы дать окончательный ответ, нам нужно знать, приходил ли дядько Микола именно после прогулки Михайлика с Любой или нет.
2. Батько вернулся додому.
Возможно, ворота были открыты, потому что батя Михайлика вернулся домой. В этом случае, объяснением может быть, что сам батя открыл ворота по дороге в дом или забыл их закрыть при выходе.
3. Был сильный ветер и дождь.
Если был сильный ветер и дождь, то возможно, что ворота открылись из-за силы ветра или пострадали от влияния погодных условий.
А теперь, давайте порассуждаем и выберем самый вероятный вариант.
Как вы думаете, если вы только вернулись домой и увидели открытые ворота, что в первую очередь влияет на их состояние - доставка борошна или погодные условия? Вероятно, более важным фактором будет погода, так как сильный ветер и дождь могут легко открыть ворота.
Поэтому, мой ответ будет: Ворота до двора Михайлика были открыты после его прогулки с Любой из-за сильного ветра и дождя.
Я надеюсь, что данное объяснение было понятным для вас. Если у вас есть еще вопросы или что-то осталось непонятным, пожалуйста, спрашивайте!
1. Крізь сотні сумнівів, я йду до тебе, добро і правдо віку.
В данному реченні треба встановити тире перед тобою, так як воно стоїть між двома однорідними членами речення. Звертання "добро і правдо віку" виступає в ролі окличного речення і виконує в ньому стилістичну функцію лексичного засобу. Воно надає висловлюванню емоційність, підкреслює індивідуальну авторську позицію.
2. О, мій народе Прометея, ти маєш душу молоду.
В данному реченні треба поставити кому після О, мій народе Прометея, так як це виражає окличність. Звертання "мій народе Прометея" виступає в ролі окличного речення і має стилістичну роль лексеми. Воно виражає емоційно-оцінну симпатію та співпереживання автора до зазначеного народу.
3. Ох, пісне, чому як той птах не летиш.
У цьому реченні потрібно встановити кому після Ох. Звертання "пісне" виступає в ролі окличного речення і виконує стилістичну функцію лексеми. Воно передає почуття філософського задуму, туги, бажання до пізнання світу.
4. Слово моє, ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє.
У цьому реченні потрібно встановити кому після Слово моє. Звертання "слово моє" виступає в ролі окличного речення і виконує стилістичну функцію лексеми. Воно підкреслює велич і значущість слова, та наголошує на його спроможності впливати на людей.
5. Співай, ненько, тихесенько, як давно співала, коли мене моя нене до сну колисала.
В даному реченні потрібно встановити коми після Співай, ненько, тихесенько і на початку як давно співала. Звертання "ненько" виступає в ролі окличного речення і виконує стилістичну функцію лексеми. Воно передає почуття ніжності, ласки, любові і турботи до матері, що заспокоювала автора своїм співом.
6. Ой, Дніпре мій Дніпре широкий та дужий, багато ти батьку у море носив козацької крові.
У цьому реченні треба поставити кому після Ой. Звертання "Дніпре мій Дніпре широкий та дужий" виступає в ролі окличного речення і виконує стилістичну функцію лексеми. Воно виражає почуття прив'язаності, гордості, та приплічливої ніжності до рідного краю.
2)Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога.
3)Рідна мати однією рукою б’є своє дитя, а іншою гладить.
4)Отець по-батьківськи поб’є, по-батьківськи й помилує.
5)Шануй старших — молодші тебе пошанують.
6)Найдорожчий клад, як в родині лад.