Коли про людину говорять, що вона не бачила смаленого вовка, то це означає, що вона є недосвідченою, не зазнавала у житті труднощів, випробувань. Є й фразеологізм з протилежним значенням "бачити смаленого вовка". Серед інших антонімів - Бувати (бути) у бувальцях (проходити сувору школу життя, мати великий досвід у чому-небудь), Бути стріляним горобцем (бути досвідченою людиною, яку важко обдурити). Пройти крізь огонь і воду (іноді додається ще "мідні труби й чортові зуби") - успішно пройти багато випробувань у житті, прожити життя, сповнене пригодами.
"В праці, тільки в праці справжнє щастя" Старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його "безнадійних вихованців, які вже встигли побувати "на дні" суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможний очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дала змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя.
Відомі всі висловлювання Олександра Довженка: "Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді". І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "Поемі про море", де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".
Такий фінал твору, на мій погляд, глибоко символічний: він вказує на ті проблеми, які стоять перед молодим поколінням.
Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. Такі високогуманні погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця.
Цей неперевершений героїзм, цю нездоланну силу і красу творчої праці нашого народу оспівано в кращих творах української літератури. Мимоволі згадуються невмирущі слова з поезії Павла Тичини:
Усмішка в народу розцвітає. Кожен каже: й я свій труд несу! Відбудова! - труд переростає у красу.
У цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
Але я гадаю, що будь-яка праця буде приносити людям користь, якщо людина обирає ту галузь праці, до якої вона більш за все здібна і яка здається більш корисною, а також таку, щоб її труд приносив якомога вагоміші результати. Для цього людині потрібні розум і знання.
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка "Троянди і виноград"). Автор впевнено говорить:
У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне.
Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою.
Отже, так і тільки таке життя можна назвати прекрасним. І лише в беззавітному служінні людству, в невтомній творчій праці кожний із нас зможе знайти справжнє людське щастя.
Всі люди дуже різні. У них є свої особливі уподобання, звичайно ж, і музичні смаки. Деякі люди вважають за краще класичну музику, деякі ненавидять таку музику, тому що вони захоплені сучасною танцювальною музикою. Ми бачимо, що смаки дуже різні.
Що стосується мене, то я людина, яка може бути захоплена не тільки одним видом музики. Музика, яку я слухаю, зазвичай залежить від мого мінливого настрою. У мене може бути різний настрій протягом дня. Музика дуже важлива в моєму житті. Вона завжди може поліпшити мій поганий настрій. Прослуховування музики приносить мені величезне задоволення. Коли я сумна, то я люблю слухати повільні, спокійні і красиві мелодії.
Я закриваю очі і мрію, я відчуваю, що мене тут немає, і я дуже далеко від нашої планети. Мої мрії повністю розпадаються в моїх улюблених мелодіях. Це незабутні моменти. Невідчутно мій поганий настрій переходить в романтичний, я втрачена в мрійливості. Мені здається, що я літаю разом з вітром. Я відчуваю дивний, інший, але чудовий досвід, а так само і дивовижні емоції. Я сподіваюся, що люди, які захоплюються музикою як я, легко зрозуміють мої відчуття.
Коли у мене веселий настрій, то тоді я зазвичай слухаю швидку, енергійну сучасну музику. Я захоплююся багатьма сучасними українськими, російськими та іноземними співаками і групами. Кілька місяців тому я почала слухати іспанських співаків. Енріке Іглесіас – старший син знаменитого іспанського співака Хуліо Іглесіаса, Наталія Орейро – найпопулярніша співачка і актриса в Аргентині – серед моїх улюблених співаків. Я можу слухати їхні пісні багато разів на день. Я думаю, що я ніколи не втомлюся від їхніх пісень.
Під час читання мого твору, ви, можливо, подумаєте, що я захоплююся лише сучасною музикою. Але це не так. На сьогоднішній день існує багато модних груп і співаків. Вони мають величезний успіх серед молоді. Вони дуже популярні. Але це зовсім не означає, що їхні пісні і творча робота по-справжньому хороші. Я не збираюся критикувати їх. Адже багато сучасних пісень не варті того, щоб їх слухали, і це факт. Але зараз я розповідаю про себе.
Я люблю танцювальну музику і в той же час я дуже захоплююся класичною музикою. Я думаю, дуже дивно звучить, що підліток захоплюється класичною музикою. Але це правда. Існує одна причина, яка пояснює мою любов до класичної музики. Кілька місяців тому я закінчила школу мистецтв, де я навчалася грі на піаніно протягом 8 років.
У школі у нас були різні предмети. Але моїм улюбленим предметом була музична література. На цих уроках ми вивчали біографії багатьох знаменитих російських та іноземних композиторів. Ми слухали різні п’єси, опери, написані цими композиторами. Це було дуже чудово, цікаво і корисно для мене. Ці уроки змусили мене полюбити класичну музику.
Звичайно, у мене є мої улюблені композитори і п’єси. Я захоплююся творчими роботами Шопена, Ліста, Шуберта, Гендля. Я люблю грати їх п’єси. Я зазвичай виконую мої улюблені класичні п’єси – п’єси моєї душі, тому що вони є справжніми шедеврами класичної музики.
Я думаю, дуже корисно, що я вмію грати на піаніно. Коли я відвідую своїх друзів на дні народження, то іноді вони просять мене зіграти щось. Коли хтось хоче почути, як я граю, це приносить мені задоволення. Загалом, я хочу сказати, що я дуже люблю музику. Вона грає важливу роль в моєму житті. Я сподіваюся, що я змогла пояснити, як я люблю різну музику, і яке місце вона займає в моєму житті. Я думаю, що музика об’єднує людей і допомагає їм розуміти один одного.
Бувати (бути) у бувальцях (проходити сувору школу життя, мати великий досвід у чому-небудь),
Бути стріляним горобцем (бути досвідченою людиною, яку важко обдурити).
Пройти крізь огонь і воду (іноді додається ще "мідні труби й чортові зуби") - успішно пройти багато випробувань у житті, прожити життя, сповнене пригодами.