Велика Вітчизняна війна… Страшна війна ХХ століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений. Гоїлися рани, зростали повоєнні покоління… 65 років тому земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників, ветеранів війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.
Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв.
День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.
Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.
Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння намагалася продемонструвати на наших землях прихильність до українства. Однак єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.
У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.
Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії
У нас хороші відносини, я не маю до цього відношення, партнерські відносини, ставлення до викладачів, відносини між людьми, відносини між організаціями, дивне ставлення, відносини зіпсувалися, в міру можливості, немає можливості, отримати можливість, що не має можливості, необмежені можливості, маркетингова можливість, це можливо, це можливість виїхати, за угодою з ким, попередню угоду, кредитну угоду, прийти до угоди, скласти угоду, підписати угоду, платіжний засіб, великі кошти, відсутність коштів, кошти до життя, кошти на видання газети, вишукувати всілякі засоби, ліквідні кошти, оборотні кошти.
А
Аги — вигук невдоволення і розчаруванняАгі́й — вигук розчарування, невдоволення, здивування, обуренняАди́ — ось, глянь, дивись, поглянь, бачишАйбо — алеАйно — так (ствердження)Амбонія — амвонАнцуг — костюмАр — 0,01 гектараАра́пник — канчук, нагайкаАрша — вузька лопата для копанняАршин — російська міра довжини, запозичена від татарів; десь 65 сантиметрівА́фини — ягоди чорниціАчей — очевидно, мабуть, можеАя́ — так (ствердження), вживається в іронічному тоні
Б
Ба — то (то туди, то сюди)Баба-бранка — баба-повитухаБабити — приймати пологиБа́бка — пристрій, на якому клепають косуБавитися — бавитися, тратити часБагака́ти — говорити розтягуючи слова (про священика); протяжно, по-церковному читатиБагати́р — тут: багачБагнути — бажатиБа́дати — обстежувати, оглядати хворогоБаді́ка — сільський дядькоБадя — сільський дядькоБай — бал, бенкетБайбарак — сукняна курткаБайка — тут: невелике ділоБа́йор — кольоровий пояс, сплетений з вовняних нитокБа́йфус (на байфус пустити) — розтратити, розтринькатиБайцува́ти — протравлюватиБалагу́ра — візник з возом (підвода) для перевезення вантажів і людей на далекі відстаніБалган — лісорубська хатина круглої формиБалта — сокираБалуваний — розбещений (про дітей)Балюватися — бенкетуватиБалюка — коров’ячий кизякБаль — тут: бенкетБанда — оркестр, музикаБандури — австрійська прикордонна охорона, стражникиБа́нка — народна назва австрійської монети та купюри в дві крониБанкар — працівник банкуБа́нно — сумно, тужноБа́нта — поперечинаБанува́ти — сумувати, тужити, журитисьБараба — лісорубБарабу́лі — картопляБарабу́ля — картопляБараниця — укривало з кожушаного овечого хутраБа́рда — широка теслярська сокираБардичка — теслярська сокираБарз — дужеБа́ртка — гуцульський топірецьБатяр — хуліганБахур — хлопчикБацула — гаман з грішмиБачі — дядькоБачік — дядькоБгачки́й — гнучкийБевка — пісна бідняцька страва-бовтанкаБеґар — кийБегарі — кийБедзатися — бігти, рятуючись від ґедзів (про худобу)Без — бузокБезбогий — убогийБезрога — свиняБендюх — кендюх, шлунок з худобиниБербени́ця — висока вузька гуцульська діжечка для перевезень молочних продуктів на верховому коніБе́рдо — западина поміж гір, захаращена камінням і поваленими деревамиБе́рівка — барило, бочечкаБе́рня — колодаБеса́ги — дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину); сакви; подвійна торба через плечеБесажки — перекидні торбиБесяги — така палиця, що коли скажеш “бий”, то б’є, а коли скажеш “досить”, так перестаєБизувати — довіритиБилень — ударна частина ціпаБило́ — стеблоБинда — стрічка, стьожкаБиров — сільський старостаБичівня — підпрягання коней або волів, щоб витягнути важку фіруБияк — ударна частина ціпаБіди́ти — бідуватиБізува́ти — могти, бути спроможнимБіржа — фіакр, віз міського візникаБірова́ти — здужати, бути спроможнимБірува́ти — могти, спромагатися, витримуватиБіцьо — форма звертання жінки до чоловікового братаБічи — бігтиБіяк — ударна частина ціпаБія́к, біячок — ударна частина ціпа, що використовувався при молотьбіБлагий — худий, слабкийБлехавий — блошивийБляшаний — жерстянийБовар — волячий пастухБовгар — пастух коло великої рогатої худобиБовт — крамницяБовташ — крамарБоґанчі — черевикиБогач — кукурудзяний корж, хлібинаБоксо́вий — хромовий (про шкіряне взуття)Бола — лиха хвороба
ТОЩО...