Одного разу Олена вирішила відвідати місцевий ресторан, і випадково зустріла свого колишнього однокласника з яким ще товаришувала у школі.
— Привіт, Петро! Як довго ми не бачились!
— Доброго дня, Олено. Дуже несподівано тебе тут зустріти.
— Ми так давно не зустрічались. Може приєднаєшься до мене? Поспілкуємося, зіставиш мені компанію.
—Звісно, я не проти. Цілих 10 років не бачилися!
— А куди ж ти пропав на такий довгий час?
— Я багато мандрував по різним країнам, намагався десь влаштуватися, аби підзаробити. Але, все-таки вирішив повернутися додому, бо тут наймиліше.
— В яких країнах побував?
— По всій Європі. Знаєш, це була моя справжня мрія ще з дитинства. Я дуже радий, що мені вдалося це втілити. А в тебе як з кар'єрою?
— У мене все чудово. Як я і хотіла, тепер власниця готелю у центрі міста. Звісно, цього було нелегко досягти, але в мене все вдалося.
— А сім'ю свою маєш?
— Так. П'ять років тому вийшла заміж за іноземця з Італії. І вже у нас є донечка, якій тиждень тому виповнилося чотири рочки. А в тебе як?
— У мене, теж, є сім'я. Три роки тому одружився, маю двійнят - хлопчик та дівчинка.
— Знаєш, стільки часу минуло. Як гадаєш, може організувати зустріч однокласників? Я так сумую за ними.
— Це чудова ідея. Я вважаю, що ми можемо все влаштувати.
— Може зустрінемось завтра, я знайду зв'язок з іншими, а далі все обговоримо.
— Добре. Я дуже радий, що тебе зустрів, чудового тобі дня!
— Я теж, і тобі. До зустрічі!
Як часто ми задумувались про сенс нашого дрібного але водночас цікавого життя? Напевно часто. Як би ми не намагались щось виправити або ж змінити, життя продовжується, і деякі навіть малі дрібниці змушують нас задуматись про свій вибір або ж дії в майбутньому.
Сімя. Це на мою думку повинно бути на першому місці, адже хто ж як не ці дорогі нам люди, зможуть дати нам цінну пораду, або допогти при складній ситуації. Для когось сімя це певний робочий колектив, а для когось це ті люди без який ми не уявляємо свого земного життя, і тому стараємось зробити так щоб ці люди залишились з нами надовго. Як би ми не хотіли але все не вічне, тому потрібно цінувати кожну дорогу мить у своєму житті, і допомагати тим хто потребує в нашій до
Робота. Знайти хорошу , зручну і надійну роботу, це покликання нашого земного життя. Для кожного з нас робота це наше покликання, це поклик душі. І часто ми зупиняємось і обдумуємо нашу майбутню професію дуже детально, звертаючи все позитивне і негативне. Але чи робота найголовніше в житті?
Немало є таких людей які путаються в питанні, що важливіше сімя чи карєра. Усі ми повинні зрозуміти те що карєра пройде в сімя залишиться.