Зробити повний синтаксичний розбір речень: 1)скоро прийде весна, і в полі знов покличуть мене журавлі. 2) життя шумить і грає, немов на провесні пливе потік бурхливо.
- Привіт-привіт! Да все впринципі добре. Ось в університет постепив, на історичний факультет. Важко. А стипендію отримувати хочеться... Мушу старатися. А ти кудись поступив?
- Я на фізико-матиматичний. Дуже важко. Чужі люди. А як було в школі..
- О так! Я з тобою згоден!
- Там всі любили, допомагали...
- Ось і посчалося наше доросле життя.
- Напевно.
- Тут кожен за себе. Всі хочуть бути кращими, не кожен хоче старатися.
- І їм це з рук не сходить. Не ходив на пари чи на семінари - отримав пару.
- Деякі кадри ще й викладачів не знаю.
- Пфф... деякі не можуть сформулювати назву предмету.
- Так... ніколи не забуду рідну школу!
- Точно! В Будь-яку вільну хвилинку буду тако ж забігати, сумую навіть за вчителями! :)
Був звичайний день. Вчителька молодших класів пішла до банку по кредит і зустріла свого учня. Вчитель: Ганно,доброго дня. Ти мене пам` ятаєш? Ганна: Марина Василівна? Хіба це ви? Вчитель:Так, постаріла мабуть? Ти тепер у банку працюэш? Ганна: Так,вже 10 років тут. Вчитель: Розкажи, що в тебе змінилось в житті? Ганна: Я вийшла заміж,народила двох дітей. Нещодавно приїхала з Польші. У мене там брат живе,їздила в гості. А ви як?Чому прийшли до банку? Вчитель: Донька моя заміж виходить,потрібні гроші на весілля. Пришла брати кредит. Ганна: Та ви що? Я позичу стільки,скільки треба. Вчитель: Дякую,Ганно. Хай щастить тобі. А я піду до дому,треба ще обід готувати. Марина Василівна пішла до дому, а Ганна ніяк не могла повірити,що зустріла таку рідну людину.
- Привіт! Ну як твоє життя?
- Привіт-привіт! Да все впринципі добре. Ось в університет постепив, на історичний факультет. Важко. А стипендію отримувати хочеться... Мушу старатися. А ти кудись поступив?
- Я на фізико-матиматичний. Дуже важко. Чужі люди. А як було в школі..
- О так! Я з тобою згоден!
- Там всі любили, допомагали...
- Ось і посчалося наше доросле життя.
- Напевно.
- Тут кожен за себе. Всі хочуть бути кращими, не кожен хоче старатися.
- І їм це з рук не сходить. Не ходив на пари чи на семінари - отримав пару.
- Деякі кадри ще й викладачів не знаю.
- Пфф... деякі не можуть сформулювати назву предмету.
- Так... ніколи не забуду рідну школу!
- Точно! В Будь-яку вільну хвилинку буду тако ж забігати, сумую навіть за вчителями! :)