Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.
— Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим і погощу.
Іде Журавель на обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом.
— Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила.
Журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав.
А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:
— Вибачай кумочку, більше не маю вас чим гостити.
й за те, — пісним голосом промовив Журавель. — А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!
— Добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить Лисичка.
На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, бурячків, фасольки, картопельки, покраяв усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.
— Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — при Журавель.
Нюхає Лисичка — добра страва! Встромляє голову до горнятка — не йде голова! Пробує лапою — годі витягнути. Крутиться Лисичка, заскакує відти й відти довкола горнятка — нічого не порадить. А Журавель не дармує. Дзьоб-дзьоб у горнятко та й їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.
— Вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав.
Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостину. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з журавлями приязнь водити.
ПЛАН: 1.Лисичка та Журавель як друзі. 2.За в гості. 3.Хитрість Лисички та відповідь Журавля. 4.Образа Лисички.
Запишіть слово, поставте наголос, розділіть його на склади. Запишіть, скільки в слові складів, голосних і приголосних букв.
Ям-ка — 2 складу, 2 голосних, 2 приголосних. Запишіть у стовпчик всі букви слова, поруч у квадратних дужках вкажіть звуки, які позначають літери при вимові.
я [й] [а], м [м], до [к], а [а] Дайте характеристику кожного звуку. У голосних вкажіть ударності-безударность. У приголосних звуків напишіть дзвінкий — глухий, парний — непарний (по дзвінкості — глухість), твердий — м’який, сонорні (якщо звук є таким).
⇒Прислів'я та приказки з антонімами: 1. Більше діла - менше слів. 2. Весна красна квітками, а осінь - пирогами. 3. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться. ⇒ Прислів'я та приказки з синонімами 1. Біда ходить не одна, а із собою ще й горе водить. 2. Ледар та нероба - їм свято в понеділок. 3. Від дощу не у воду, а від огню не в полум’я. ⇒ Прислів'я та приказки з омонімами А)1. Дівчина без коси не має краси. (коса - зачіска) 2. Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому. (коса - знаряддя праці) Б) 3. Як кіт з оселедцем панькався! (оселедець - страва) 4 . Усім козак, лиш оселедець не так. (оселедець - зачіска старовинна)
Лисичка з Журавлем у велику приязнь зайшли, навіть десь покумалися. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.
— Приходи, кумцю! Приходи, любочку! Чим хата багата, тим і погощу.
Іде Журавель на обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом.
— Живися, кумочку, не погордуй! Сама варила.
Журавель стук-стук дзьобом — нічого не спіймав.
А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всеї не з’їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:
— Вибачай кумочку, більше не маю вас чим гостити.
й за те, — пісним голосом промовив Журавель. — А ти б, кумонько, до мене завтра в гості прийшла!
— Добре, кумочку, прийду, чому не прийти, — мовить Лисичка.
На другий день приходить Лисичка, а Журавель наварив м’яса, бурячків, фасольки, картопельки, покраяв усе те на дрібні шматочки, зложив у високе горнятко з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.
— Живися, кумонько! Не погордуй, люба моя, — при Журавель.
Нюхає Лисичка — добра страва! Встромляє голову до горнятка — не йде голова! Пробує лапою — годі витягнути. Крутиться Лисичка, заскакує відти й відти довкола горнятка — нічого не порадить. А Журавель не дармує. Дзьоб-дзьоб у горнятко та й їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.
— Вибачайте, кумонько, — мовить, випорожнивши горнятко, — чим хата багата, тим і рада, а більше на сей раз нічого не розстарав.
Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостину. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з журавлями приязнь водити.
ПЛАН:
1.Лисичка та Журавель як друзі.
2.За в гості.
3.Хитрість Лисички та відповідь Журавля.
4.Образа Лисички.