«Братику ти наш рідний, як голубонько сивий!» Дід Антип, голубе, бачив смаленого вовка, був під конем, був і на коні. Що, товаришу, непереливки, мабуть, нам з тобою? У мене, товаришу, ще раніш твого ноги болять... і груди... ох, як болять... дихати боляче. Умийся, серденьку! Дивітесь, очі молодії, як зорі божі встають, як сходить місяць, червоніє... Гори мої високії, не так і високі, як хороші, хорошії, блакитні здалека.
Для множинних іменників (окрім пани) форма кличного відмінка омонімічна з називним.
ответ:1.Усі мені несуть добро: Дніпро, і Міссісіпі й Рейн.
2.Українська пісня -бездонна душа мого народу.
3.Дурний язик -голові не приятель.
4.Юпки, свитки, штанці у кутку на жердині висить одежа.
5.Визрів рано. і потихеньку вечір підкрадається.
6.Народився у Полтаві Котляревський, звісна річ, багато чув про козаччину.
7.Гуси, за переказом розбудили сторожу і врятували Рим.
8.Не дивись доле так журливо.
9.Холодні північні вітри лютували опівночі.
10.У нього прекрасні були риси обличчя: брови ,губи і очі.
11.Совість- є Божею іскрою в душі.
12.Хруснули гілки- і здавалось зашумів весь ліс.
Объяснение:
В українській літеретурі є багато цікавих художніх творів .