Тема людяності, сенсу людського життя, життєвого вибору цікавила багатьох письменників. У своєму творі Юрій Винничук також порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви.
У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити, як наприклад князь.
Твір цей не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.
На мою думку, не зважаючи на те що був убитий позитивний герой повісти, добро все одно перемогло зло, тому що не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Після вбивства дракона, князь який підступно змусив дракона битися з лицарями, козал: "Поки був дракон, я мав сенс жити", а новий правитель князівства після вбивства не знаходить собі місця, його тривожать муки совісті.
Зітхнули райці. Обізвався первий: - Та тут таке! Козак у нас погиб.
- Погиб? Козак? То що у вас в Полтаві? Облога? Зрада? Засідка? Бої? - Та ні. Маруся. Он сидить на лаві. Струїла хлопця. Судимо її.
Той засміявся: - Отакої к бісу. Під Білу Церкву стягнуто полки. Палає Київ, знищено Триліси. У вас же он як гинуть козаки!
Там бій. Там смерть. Там зламано границі. Людей недохват. Ллється наша кров. А тут - погиб У вас ще на спідниці не перешили ваших коругов?
- У вас, у нас. Ви Січ, а ми Полтава. У вас правa, ми ж - охоронці прaва. У вас за вбивство кара там яка? - Козак сказав: - А проста. Як по злoбі козак уб'є, не дай бог, козака, - живого з мертвим ув одному гробі!
- А тут, бач, інше. Тут все навпаки. Погиб козак од женської руки.
- Домарики, така у вас і смерть. Безславно вмер, а кажете: убито. А запорожці - люди без круть-верть, все кажуть щиро на своє копито. Якби ми ремигали, як воли, якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали, не мавши часу бути козаками.
Ця дівчина.. . Обличчя, як з ікон. І ви її збираєтесь карати? ! А що, як інший вибрати закон, - не з боку вбивства, а із боку зради?
Ну, є ж про зраду там які статті? Не всяка ж кара має буть незбожна. Що ж це виходить? Зрадити в житті державу - злочин, а людину - можна? !
Суддя сказав: -- Знаскока тут не мона. Тут, запорожче, треба Соломона.
3. Ольга вирішила працювати з батьком вночі.
2. Маленький хлопчик плакав і просив, сердешний, про порятунок.