Прізвище , прекрасний, приробіток, прикрашати, прибігати, стверджувати, розбудити, безколірний, вісник - нема префікса, прибиральник, превентивний, привілейований -нема, презентабельний - нема, презумпція, прем'єра - нема префікса, примітивізм, претензія - нема префікса, пріоритет - нема, розчепити, розшук, спроможність - два префікси: с і про, підказати.
Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки; префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах. Префікс прі- вживаємо тільки в словах прізвисько, прізвище, прірва.
У префіксах без-, роз-, під- - кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється.
Поясніть прислів'я терен груш не родить.
Діти схожі на своїх батьків. І часто схожі не лише зовнішньо, але й наслідують риси характеру та модель поведінки в тій чи іншій ситуації, повторюють долю своїх батьків. Перебуваючи у тісному контакті, обмежені спільним простором, діти можуть "приміряти на себе" негативні риси характеру, або звички батьків, такі як куріння, вживання алкоголю, надмірне споживання шкідливої для здоров'я їжі (фаст-фуд), неохайність тощо.
Тож якщо батьки – це терен з численними колючками та дрібними терпкими плодами, що відображають їх вчинки та риси характеру, то не варто чекати соковитих плодів – дітей-грушок.
Цікава інформація. Існує багато схожих прислів'їв російською мовою: "от осинки не родятся апельсинки", "не расти яблочку на ёлке", "не растут на вербе груши", "от осины яблочку не родиться", "от рябины не родятся апельсины", "от терновника не жди винограда", "каков корень, таков и отросток". В українській мові – "осика груш не родить".
- Здрастуй! Мене звати Миколка.
Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав?
- Я з Одеси. А ти?
- А я з Костянтинівки .
- А в якій це області?
У Донецькій.
- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?
- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.
- От добре! Тобі сподобалося наше місто?
- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.
- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.
- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.
- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?
- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.
- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?
- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.