12 травня у моєї бабусі був день народження, мені він дуже сподобався! Ми з родиною прийшли на день на родження до неї додому. Коли ми тільки прийшл, ми одразу подарували подарунок та сіли їсти. Це був чудовий день! Ми почали їсти та батьки почали розмовляти про життя, та меня стало нудно. Я сказала бабусі що я піде по малюю, вона сказала добре. Я вирішила зробити їй подарунок та на малювати малюнок на день народження. Ось я його нарешті домалювала, малюнок я подарувала бабусі, він їй дуже сподобався. Я сіла за стол і почала з ними розмовляти, ми розмовляли і меня було цікаво. Потім бабуся зробила усім чай з тортом, і ми всі ращом стали їсти. Коли ми до їли я співала та танцювала Бабусі. Ось так пройшов бабусин день народження, мені він дуже сподобався!
Цього року моя бабуся святкувала ювілей- їй виповнилося сімдесят років. Усією родиною ми готувалися до свята. найбільше нам хотілося привітати бабусю не так подарунками, як нашою увагою, зробити для неї щось, що посправжньому їй сподобається.
над головним подарунком ми думали дуже довго, бо всі прагнули зробити щось незвичайне. Колись бабушка служила на флоті. вона багато розповідала про ці часи - вони дуже глибоко запали в душу. І про службу, і про радощі, про кумедні випадки. Скільки разів вона розповідала нам про своїх друзів - людей, які розділили і найкраще, і найважче, що було в ті роки. Я просто обожнюю, коли бабуся розповідає про флот, а її товариші викликають у мене захоплення й повагу. І от мій батько запропонував прекрасну ідею і взявся за підготовку подарунка, який мав стати сюрпризом для нашої бабусі. Батько зателефонував двом найближчим бабусеним друзям і вмовим їх приїхати! Уся родина взялася до приготувань.
І ось свято настало! мені бракує слів передати, як зраділа бабуся, побачивши гостей, тим більше мені бракує слів передати ту радість, яка охопила всіх нас. Свято насправді вдалося! Скільки спогадів, скільки історій лунало за святковим столом. Я слухала, відкривши рота. Я ніколи й не думала, що таке буває насправді. Неймовірно мужні, сильні люди, відповідальні й готові прийти на до багато смішного, кумедного, але й багато тяжкого. І все це посеред морської стихії, часом невиблаганної, яка водночас просто чарує своєю величчю і красою.
Усе що я почула і побачила цього дня, багато чого мене навчило, спонукало замислитись над власними поглядами на світ. "а чи змогла би я? Я що би я зробила?" Такі питання постійно поставали переді мною. Найголовніше ж, я відчула, наскільки прекрасно подарувати близькій людині свято. І щастя насправді не в матеріальному, а в людському спілкування, у дружбі, у піклування близьких людей.
P/S мож замість ФЛОТА, написати щось інше)))
Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Пам'ятай, що найвірніший друг — це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб до у скруті синові чи доньці. Дуже важливо про це пам'ятати, щоб відповідати на піклування матусі ніжністю та ласкою.
Ніколи не буває самотньою й та людина, для якої друг — книга. Народна мудрість вказує: "У того багато друзів, у кого великий друг — книжка". "Книжка — найкращий дар дружби". Книга — це найбільше чудо з чудес у всесвітній історії, це друг, який допомагає у скрутну хвилину, який навчає мислити і відкривати світ прекрасного.
Торкнутися душею до краси можна серед буйних трав і запашних квітів, лісового буяння і тихого плескоту озер. Природа — той друг, що приносить радість споглядання гармонії і надає відпочинок. Для багатьох людей спілкування з природою рівноцінне зустрічі з найдорожчими друзями.
Отже, друзі чекають на нас скрізь, тільки треба вміти цінувати дружбу, тоді будеш щасливий сам і принесеш щастя тим, хто оточує тебе.