1. Коли я молився богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібнофольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи своїх молитов. (підрядний і сурядний)
2. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу. (сурядний і підрядний)
3. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги матері божій, а та вже передавала сину чи святому духу — голубу. (безсполучниковий і сурядний)
4. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з людьми. (сурядний і підрядний)
5. Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, і я дивлюсь, хвилюючись, навколо,— треба мені поспішати. (безсполучниковий і сурядний)
"Зачарована Десна" О. Довженко
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла
Вітром двері відчинила:
-Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
-Через рік мене чекайте