Пасивні: На столі лежав списаний учнем зошит. Птахи живуть у небачених людьми краях. Люди ходять протоптаною стежкою. Прочитаний учнем вірш сподобавя не тільки йому, а й його друзям. Одягнена дівчинкою лялька виглядає дуже привабливо. На робочому столі зберігався запрограмований вчителем файл.
Активні: Розгорнутий соняшник усміхався до сонця. Петро врятував палаючий будинок. На столі стояла нерозгорнута квітка. Скрізь лежали пожмакані пелюстки. Птахи живуть у небачених людьми краях. Нестрижена вівця нічого не бачить.
Жили-були відмінки. Шість знатних молодцов. Без них неможливо було людям зрозуміти один одного, і вони посварилися від нерозуміння. Уявляєте, якщо кожен буде називати не склоняемые слова, то вони будуть втрачати своє значення, перетворюючись на нісенітницю. Ще ці чарівні слова дружать з прийменниками. Вони направляють слова і дають їм придбати сенс у буквеному паровозику, який називається пропозицію.
Перший Називний відмінок, тобто він дає ім'я речі, також як і у кожної дитини є теж своє ім'я. Наприклад, ложка. Предмет, яким ми їмо, має ім'я ложка. Колюче істота зветься їжак. Ім'я може мати і жива істота і не живе, не живу. Відповідає на питання Хто? Що? Називний відмінок старше всіх своїх братів і не має жодного приводу, всі їх роздав іншим братам, яким належить правильно підбирати їх.
Наступний Знахідний відмінок. Нікого він не звинувачує, просто так називається. Відповідає на питання Кого? Що? До нього можна застосувати дієслово "бачу". Бачу ложку. Бачу що? Ложку. Бачу дівчинку. Бачу Кого? Дівчинку. Може дружити з прийменниками "про", "через", "за". Наприклад, розповім про ложку. Раніше, коли не було ложок люди їли руками. Шматочки овочів і м'яса виймали з миски правою рукою. Перші ложки з'явилися в 14 столітті, робили їх з раковин, рибних кісток і дерева. Більшість ложок були дерев'яні, але Князь Володимир наказав виготовляти срібні ложки. І навіть перший час, приходячи в гості, ложки носили з собою.
Родовий відмінок. Ось таким він народився. Відповідає на питання Кого, Чого? До нього можна застосувати заперечення "ні" - Наприклад, ні ложки. У залізного дроворуба, немає серця. Немає чого? Немає серця. Пам'ятаєте, він йшов в смарагдове місто, щоб попросити в чарівника серце. Дружить з прийменниками "від", "без" "c", "до", "у", "близько" і "для". Наприклад, не обійтися без ложки, бажаю щастя від усього серця.
Давальний відмінок. Щедрий дуже, дарує всім подарунки. Походить від слова "дати". Відповідає на питання Кому, Чому? Дружить з прийменниками "до" і "після". Наприклад, дати до чаю, по ложці. Дати до чого? До чаю. Коли ми пишемо листи друзям, то ми бачимо, що на конверті написано слово "кому". Тут зустрічається цей необхідний відмінок. Ми вказуємо, прізвище та ім'я одного, наприклад Іванову Максимові в давальному відмінку. Також не забуваємо написати адресу "куди". Правда для нього ще не придумали Отправлятельного падежу, може ще винайдуть.
Орудний відмінок. Його називають творцем і гордівником. До нього можна застосувати дієслово "Пишаюся". Відповідає на питання Ким? Чому? Пишаюся своєю ложкою. Пишаюся чим? Своєю ложкою. Дружить з прийменниками "перед", "під" і над. Наприклад, покласти виделку перед ложкою або сонце село над лісом. Над чим? Над лісом. Кожен з нас, напевно, хотів би побачити захід сонечка. Це дуже красиво.
Прийменниковий падіж. Мрійливий молодик. Наймолодший серед своїх братів. Відповідає на питання Про кого? Про що? До нього можна застосувати дієслово "мріяти" Наприклад, мріє про срібній ложці. Про що? Про ложці. Цей відмінок має вже свій один єдиний прийменник "О", з яким він не розлучений, як ми з одягом.
Одного разу відмінки зібралися всі разом і придумали істини зі своїх назв. Немає нічого мудріше істини!
На життєвому шляху сучасного українця досить часто виникають проблеми, які змушують майже щодня ставати перед вимушеним, іноді дуже важким вибором. Що ж казати про Україну в цілому, якщо кожен її громадянин стоїть на роздоріжжі? А потім ще й політики з газет і екранів телевізорів журять співвітчизників за те, що ті залишають рідну землю у пошуках кращого життя і їдуть за кордон. Звісно, їм, добре забезпеченим матеріально, не зрозуміти пересічних українців, бо кажуть же, що «Ситий голодному не товариш».Але ви ж політики, народні обранці, світ голови неньки-України і цвіт нації! То де ж були ваші спроби підняти рідну країну з колін останні десять років? Серце стискається, коли згадуєш зовсім недалеке минуле, коли неможливо було достукатися до представників привілейованих верств населення. Прикро й те, що на протязі останніх років проблеми України не вирішувалися, а накопичувалися і примножувалися.Ще великий Кобзар Т. Шевченко закликав своїх співвітчизників до боротьби за свободу і незалежність України. Та, отримавши цю незалежність, яку наші пращури, а потім діди і батьки вибороли ціною неймовірних зусиль, наша колишня влада навмисно руйнувала вже вільну, але «нерідну» для них країну. Але як же могли вони називати Україну своєю, якщо постійно прагнули сховатися під крилом однієї з сусідніх держав – якої саме, добре усім відомо.Зараз наша держава схожа на маленьку дитину, у якої, врешті-решт, з’явилися рідні батьки, що прагнуть зробити цю дитину щасливою, могутньою і дійсно незалежною. І це дуже своєчасно, адже вже давно нашій Батьківщині був потрібен янгол-хранитель, який би піклувався про неї, піклувався б про наших співвітчизників.Дякувати Богові, що у нас є справжні патріоти, які знайшли в собі мужність постати проти страшної і безжальної машини влади, а деякі з них заради справедливого і вільного життя навіть поклали на вівтар боротьби своє життя. І якщо хоча б половину наших співвітчизників були такими, як ці люди, хоча б у них так сильно боліло серце за рідну Україну, то наше життя вже давно б покращало і ми б вже давно жили як цивілізовані європейці.Як би важко зараз не було, але не все так сумно, як уявляється. Адже в нашій країні дуже багато талановитої і патріотичної молоді, яка воліє за краще майбутнє України, у нас наймилозвучніша у світі мова, ми багаті на чудову землю з синіми озерами і безкраїми лісами, у нас живуть щирі і добрі люди, ми – найчудовіша у світі нація, яка заслуговує на заможне та щасливе життя.
На столі лежав списаний учнем зошит.
Птахи живуть у небачених людьми краях.
Люди ходять протоптаною стежкою.
Прочитаний учнем вірш сподобавя не тільки йому, а й його друзям.
Одягнена дівчинкою лялька виглядає дуже привабливо.
На робочому столі зберігався запрограмований вчителем файл.
Активні:
Розгорнутий соняшник усміхався до сонця.
Петро врятував палаючий будинок.
На столі стояла нерозгорнута квітка.
Скрізь лежали пожмакані пелюстки.
Птахи живуть у небачених людьми краях.
Нестрижена вівця нічого не бачить.