Зимовий ранок надзвичайно красивий, особливо в гарну погоду. З самого ранку, як правило, дерева вкриті інеєм. Мов зачаровані, вони стоять в сріблі. Але як тільки починає підніматися сонце, то все змінюється. Дерева вже усипані мільйонами різнобарвних діамантів, які так і іскряться.Взимку вранці на багато прохолодніше, мороз ще тримається. Ідеш по вулиці, і сніг під ногами скрипить. На небі ще горять зірки. Сонце вже починає підніматися, але на небосхилі, як і раніше висить застиглий місяць. Здається, що йому так холодно, що він з місця не може зрушитися. Але тут йому на до приходить сонце, яке зігріває його своїми променями і він починає поступово опускатися за горизонт.Сонце осяває своїми променями обрій, забарвлюючи його в холодний рожевий колір. Зимове ранкове небо не так красиве як влітку, тут немає хмар і зовсім мало фарб.Чим вище піднімається сонце, тим тепліше стає. Воно немов руйнує зимові чари Снігової королеви, яка навела за ніч порядок у своєму царстві.На небі поступово тануть зірки, але ввечері, як тільки почне заходить сонце, вони знову заіскряться холодним світлом.Зимовий ранок надзвичайно тихий, здається, що ніхто не хоче порушувати цю ідилію, але от приходить новий день і життя знову кипить.
Скласти діалог на тему "Мова - цілюще народне джерело" пропоную так: - Привіт, Марічко. Чого ти така засмучена? - Привіт, Оленко. Сьогодні на уроці української ми з вчителькою обговорювали мовне питання. І я справді, мабуть, вперше, осягнула всю суть цієї проблеми. - Так, Марічко. Я згодна, це дуже сумно, коли більшість українців не усвідомлюють сили та величі власної мови. - Не кожна з держав може похвалитись наявністю власної мови. А ми її маємо! Тож чого люди так ставляться до цього багатства? - Мабуть, через те, що не задумуються про це. Мова - це цілюще народне джерело, з якого ми можемо почерпнути мудрість та знання. Якби влада посприяла розвиткові мови, тоді, можливо, українці б це усвідомили. - Ти права. Дякую тобі за цікаву розмову. Вибач, але мені вже час бігти на заняття з англійської. - Бувай!
