вклонись маленькому листочку й комашці усміхнись Цікавр, хто зрозумів сутність цього виразу? але ж воно легке.
Тобто будь за все вдячним. Навіть за самі маленькі дрібниці: за одяг, чисту постіль, зварений обід, ноги, руки
це моя особиста думка, можливо є і інші. Часто ми насуплені і не задоволені через те, що хтось наступив нам на ногу в міському транспорті або ж у звичайній марщтрутці. Але насправді дякуйте Бога, бо ви маєте ноги, а багато людей на нашій планеті не мають такого щастя, щоб пересуватися самостійно. Коли ваш брат чи сестричка взяли вашу річ, то не кричіть одразу. А скажіть дякую, за те, що ви маєте батьків, які мають змогу купити вам те чи інше. Адже величезна кількість дітей проживають в сиротинцях
Тому завжди будьте на позитиві, дякуйте за все і частіше посміхайтеся
Тая вчилася в школі на "відмінно" і йшла на золоту медаль. Вся правильна, з суворої сім’ї, вона була завжди під контролем: у певний час поверталася додому, ніяких прогулянок в сумнівних місцях і з сумнівними людьми. І, звичайно ж, ніяких хлопчиків! Але хіба сильні заборони, коли настає настільки ніжний і вразливий вік?
Так в 10 класі дівчинка несподівано закохалася в нього. Він був невисокого зросту, натуральний блондин, молодий практикант — вчитель історії. Так і жив зовсім неподалік, що було на руку закоханим: вони могли бачитися часто.
І от якось пролунав дзвінок у мої двері. Я дуже здивувалася, побачивши цю парочку в проході. Якось сумно опустивши очі, Тая тихесенько попросила у мене грошей.
У серці якось похололо і відразу стало зрозуміло, що сталося щось страшне і неправильне. Так і було. Виявилося, що вона вагітна.
Даремно я тоді не висловила Саші все те, що думала про нього, можливо, це б запобігло подальші помилки. Але розуміючи, що вони все одно зроблять аборт, дам я грошей чи ні, я вирішила дати.
Все пройшло добре, Таїсія перенесла все нормально, але продовжувала відносини. Як вона на нього дивилася — це не передати ніякими словами. У цьому погляді було стільки ніжності, любові, довіри і надії, що кожен починав світитися в аурі її почуттів.
У тому числі й Олександр.
Через певний час я знову зустріла її, поцікавившись про самопочуття і відносини. За її словами, все було добре. Тая закінчувала 11 клас. Через пару місяців стало зрозуміло — вони чекають малюка.
Вагітність протікала просто немислимо: щоб мама не відправила її робити аборт, довелося приховувати, як тільки можливо. Вона одягала тільки вільний одяг, а під час передбачуваних критичних днів ретельно підфарбовувала фарбою прокладки. Мама дізналася все лише на сьомому місяці, коли застала доньку під час переодягання.
Розпис була запланована на січень. На тонкому пальчику красувалося красиве золоте колечко. Вона так чекала цього дня — з трепетом і любов’ю, як і малюк під серцем. В ЗАГС прийшла заздалегідь, чекаючи свого майбутнього чоловіка і батька її дитини.
Час наближався, але його не було. І через 5, 10, 30 хвилин. його не було взагалі.
Малюк дуже схожий на маму. Тільки от тата у нього поки немає. Зате зведених братів або сестричок, за чутками, троє.