М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Составить предложение со словами повишивши носа

👇
Ответ:
vika45584
vika45584
04.04.2022
Он с гордостью ушел неповишивши  носа
4,5(98 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
veronikarub
veronikarub
04.04.2022

Відповідь:

Найкращим та найяскравішим відпочинком є мандри. Нам, жителям Львів­­щини, дуже пощастило: такої багатої на історичні та культурні пам’ятки, мальовничі схили гір місцевості годі пошукати! Чого лише вартий Урич зі своїм наскельним містом-фортецею Тустань або Стільське городище, де колись у печерах знайшли прихисток білі хорвати? Як можна забути про таємничість і містику Підгорецького чи Олеського замків? Де, як не на горі Парашка, віднайти душевний спокій та гармонію, збираючи стиглі серпневі ягоди? Куди ще, окрім Славської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), податись за адреналіном, який отримуєш під час спуску на лижах? Тим паче, що все це у нас під носом! Різноманітних атракцій для туристів вистачає – як для любителів активного відпочинку, так і для прихильників більш розміреного, готельного.

Недарма наша область вже багато років поспіль залишається чи не найпопулярнішою серед туристів.

«Львівщина є однією з очільниць рейтингового списку туристичних лідерів України. Згідно з даними статистичного збору, зокрема про сплату податків туристичними агенціями, нас випереджає тільки Київ. Тобто ми посідаємо друге місце. Традиційно утримуємо лідерські позиції», – розповідає Наталія Табака, начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА.

Із нагоди Всесвітнього дня туризму, який святкуватимуть цієї п’ятниці, 27 вересня, «Львівська Пошта» вирішила поцікавитися: чи розвивається ця галузь на Львівщині? Які нові цікаві проєкти для кращої відвідуваності відпочивальниками і мандрівниками пропонують органи місцевої влади? Чому кожен із нас є причетним та відповідальним за творення туристичного іміджу рідного краю? А також спитала професіоналів, як почати подорожувати тим, хто ще на це не наважився.

У мандрах, як і в світі моди, є свої тренди та популярні впродовж певного часу проведення дозвілля. І якщо раніше люди віддавали перевагу пасивному відпочинку – «all inclusive», з коктейлями на березі моря, то тепер із кожним днем набуває популярності активний стиль відпочинку: веломандрівки, скітуринг, рафтинг чи похід у гори з наплічниками. Перехід від одного до іншого виду експерти з туризму пов’язують із тим, що в наш час велика частка потенційних мандрівників щоденно займається саме розумовою діяльністю, натомість у вихідні воліє зайнятися фізичною, руховою активністю. Така тенденція характерна й для України, зокрема Львівщини.

Не словом, а ділом! Уже цієї суботи, 28 вересня, на території Славської ОТГ відбудеться відкриття нової сучасної велотраси. «Ця новинка є частиною великого секторального проєкту «Велокарпатія». Таким чином ми хочемо розвинути інфраструктуру, спрямовану на покращення комфорту для любителів активних мандрівок. Наразі почали роботу з прокладання велодоріжки, яку плануємо продовжити в 2020 році. Вона буде придатною як для активних подорожей, так і для проведення різних спортивних заходів», – веде далі Наталія Табака.

Нова велотраса буде завдовжки 2,14 км і налічуватиме 24 трампліни різних типів: дроп, волрайд, двогорбий трамплін та інші. Рівень складності цієї дороги низький, тому спробувати свої сили в такому занятті зможе навіть початківець!

Презентація «велообновки» Славської ОТГ розпочнеться зі сходження на гору Погар, де й відбудуться святкування з нагоди Дня туризму: показові виступи з велотріалу та пікнік. Цього ж дня, 28 вересня, відбудеться похід на гору Погар для людей з інклюзією. Організатори подбали про комфорт усіх учасників цього походу завдяки спеціальному візку-джульєтці.

Розпочнеться святкування з інклюзивного походу о 10.30. Після цього о 15.00 відбудеться відкриття велотраси. Закінчаться святкування Всесвітнього дня туризму концертом за участі українських гуртів «Скрябін» та «Юркеш».

Докладнішу інформацію можна знайти на сторінці Управління туризму та курортів Львівської ОДА у фейсбуці.

«Добрим звичаєм для туристів стало продовження мандрівки Львовом у містах області. Тут є два варіанти розвитку подій: втекти подалі від міста для розміреного, спокійного відпочинку на природі або більш активний відпочинок, до прикладу, похід у гори», – пояснює Наталія Табака.

Так, наша область багата на різноманітні пам’ятки культурної спадщини. А для того, щоби картина вражень після подорожі була цілісною і в той же час контрастною, варто відвідати не лише галасливий багатотисячний обласний центр, а й невеличке кількатисячне село. Важливу роль у розвитку туризму області відіграє діяльність місцевих жителів, адже кожен із них є творцем іміджу свого краю. Для того, щоби вміло рекламувати свій продукт, у нашому випадку туристичні точки Львівщини, потрібно самому якщо не достеменно, то бодай на високому рівні знати історію та головні особливості рідного краю.

Пояснення:НЕЗНАЮ ЧИ ВАМ ПІДІЙДЕ

4,4(25 оценок)
Ответ:
Iliyz
Iliyz
04.04.2022
Відомий філософ доби Відродження сказав: «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе». У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці слова стали символічними. Сьогодні, у столітті XXI, вони надзвичайно актуальні для українців, бо, напевно, небагато у світі націй, які так погано знають свою історію. 
Ця проблема виникла не на сучасному етапі. Відтоді, як Україна опинилася під владою Польщі, Литви, Угорщини, Росії, її історія почала замовчуватися, а очевидні факти ідеологічно перекручувалися. Такі процеси тривали багато століть, і лише нині, у незалежній країні, стало очевидним, що незнання національної історії - справжня трагедія українського народу, який досі не визначив свого місця серед інших народів світу, не усвідомив своєї значущості. 
Питання необхідності вивчення українцями вітчизняної історії піднімалося багатьма культурними діячами нашої країни. Уперше це зробили поети-романтики, збирачі фольклору, етнографи, фольклористи. Усі вони наголошували на тому, що знання історії - це духовна сила кожного громадянина, яка, за висловом М. Максимовича, здатна вивести людину із «тьми на світ Божий». Лише маючи таку силу, український народ зможе протистояти поневоленню й відстоювати своє право на незалежність. 
Т. Шевченко розкрив цю ідею через образ «великого льоху», який чекає, коли його «розкопають». Цей образ-символ уособлює історичну скарбницю України, що й досі залишається по-справжньому не пізнаною. 
Найповніше проблема незнання українцями національної історії була розкрита О. Довженком, який дуже болісно сприймав таку недбалість, вбачаючи у ній причину всіх негараздів України, джерело невдач і поразок її народу у боротьбі за існування. Слова, що й досі звучать докором для нас, письменник вклав в уста ворога України, героя кіноповісті «Україна в огні» Ернста фон Крауза: «У цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання Бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова "нація" остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель». 
Митець, який найвищим своїм покликанням вважав служіння рідному народові, вперше на повний голос сказав про те, в чому так боялися зізнатися українці: ми не маємо історичної гордості, бо просто не знаємо, чим і як можна гордитися. 
Якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю і висвітлити історичні факти по-своєму, задля своїх інтересів, що досить часто сьогодні й відбувається. Саме з цієї причини в Україні виникають суперечки з приводу того, чи потрібно визнавати голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, чи варто проголошувати тих чи інших осіб (як-от: І. Мазепу, С. Бандеру, Р. Шухевича) національними героями, чи доцільно знищувати пам'ятники комуністичних діячів, та з багатьох інших питань. Усі ці непорозуміння (а вони інколи набувають величезних масштабів!) є наслідком незнання громадянами нашої країни історичних фактів, яке робить їх відкритими для будь-яких ідеологічних впливів. 
Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія - це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо. 
Сьогодні українські освітяни та науковці приділяють велику увагу «історичній освіченості» молоді, запроваджують у навчальних закладах спеціальні курси, організовують заходи, спрямовані на виявлення рівня знань про історичні події, відгомін яких викликає резонанс у сучасному суспільстві. Головна мета історичної освіти полягає у «навчанні вчитися» на помилках своєї країни, адже лише вміння усвідомлювати й аналізувати історичні помилки до запобігти їх повторенню. Саме це, на мою думку, є однією з головних передумов успішної розбудови нашої держави. 
4,4(49 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ