Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! (Т. Шевченко)
Мова — духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)
Объяснение:
З шумом , з грюкотом , з каменів донизу летіла вода . Досі зовсім мілководна ріка, нині , опісля дощів , перетворилася на люту , неконтрольовану стихію , що безжально змітала все на своєму шляху. Налякані люди ігали за всім з дахів своїх будинків , і думали лише про те , що буде далі . Та ніхто цього напевно не міг сказати , бо природа непередбачувана . І хоча рятувальники намагалися робити все можливе , навколо тривала гнітюча тривога. Усі молились , і сподівалися на краще.