Принесли дощі золоті сироїжки Я дуже люблю гуляти у лісі. Він прекрасний у будь-яку пору року, але моя улюблена пора року - це кінець літа та початок осені. Особливо гарно у лісі після теплого "грибного" дощика. Ліс терпко пахне вологою травою, листям та грибами, а на листях блищать краплинки води.
В такі дні я дуже люблю, як то кажуть, поєднати приємне з корисним - сходити у ліс по гриби. Після дощу швидко - за лічені години - виростають грузді, рижики, підберезники, лисички. Вони ховаються під деревами, вкриті травою та торічним листям. Але найулюбленіші мої гриби - це золоті сироїжки. Вони з'являються під деревами та на галявинах відразу групами і часто ростуть кільцями. Якщо пощастить, на єдиній галявині можна набрати цілий кошик. Навіть якщо відразу не побачиш сироїжку, можна почути її запах - так вона пахне.
Сироїжки - дуже ошатні гриби, з яскравими капелюшками різного кольору - зеленого, червоного, золотавого. Ці гриби - подарунок, що приносить нам дощик.
Принесли дощі золоті сироїжки Кінець літа й початок осені - дуже гарна пора. Ще доволі тепло, і навіть дощі не нудні й холодні, як пізно восени, а лагідні й теплі. Після такого дощу ліс стоїть ніби вмитий живою водою. Дощик змиває пил з дерев і кущів, і на листях блищать краплинки води, мов кришталинки. Такі дощики дарують всім, і людям, і лісовим тваринам, щирий подарунок - гриби. Грузді, підберезники, рижики, лисички - вони всі такі гарні, що хочеться їх сфотографувати на пам'ять. Але найошатніші грибочки, що з'являються попід деревами після дощу - це золоті сироїжки.
Пересопницьке Євангеліє - найдорожча писемна пам'ятка України.