Відповідь:
1. Відокремлені члени речення за будовою бувають:
а) прості й складні;
б) повні й неповні;
в) поширені й непоширені.
2. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):
а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.
б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного слова (розділові знаки пропущено):
а) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.
б) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
в) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.
г) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.
4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено):
а) Поверхня заводей оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.
б) Мур побілений вапном огороджує просторе подвір’я.
в) В сутінках Шептало розгледів віз вантажений картоплею.
г) Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку.
5. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.
г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.
6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою із сполучником як:
а) Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схвильованість перед виявами людської мужності… .
б) Життя – як ріка.
в) Школа – як неспокійний гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом
г) Як представник радикальної партії І.Франко багато роз’їжджав по Галичині.
7. Укажіть речення, у якому обставина не відокремлюється комами (розділові знаки пропущено):
а) А пісня наростаючи пливла над берегом.
б) Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав.
в) Піратський танк мчав палаючи
г) Край річки ставши на плотину рибалка вудочку закинув.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
8. Укажіть речення, у яких поширені означення виділяються комами:
а) Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
б) Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав. (виділяється,бо виражає причину)
в) А в просторих покоях темним мохом засланих зеленими вітами прикрашених світлими візерунками позолочених сама Королівна Зелених Борів стояла.
г) На місто насувалася хмара важка чорна схожа на велетня.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність:
Відокремлений член речення Приклади:
1) означення Б) Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.
2) прикладка Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
3) обставина . Д) Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.
4) додаток Е) А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.
5) уточнююча обставина А) Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно
10. Поставте розділові знаки в реченнях з відокремленими членами:
1) Співаючи про хмари кучеряві , не забувай ,поете, про народ.
2) Він ,Шевченко, також виріс із фольклору і ,спираючись на національний ґрунт, сягнув вершин світової культури.
11. Відредагуйте речення.
1)Коли я йшов до школи, почався дощ.
2) Вражений словами вчителя, Валентин захопився історією своєї країни.
12. Перебудуйте подані речення так, щоб вжиті в них невідокремлені члени стали відокремленими і навпаки.
1) Колос ,викупаний сонцем, вклоняється ниві, то темніючи, то просвітлюючись.
2) Безхмарний і жаркий Літній день , гнав нас у холодок.
Пояснення:
Означення,що стоять перед означуваним словом і не означають причину (не відокремлюються)
Объяснение:
Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.
Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.
Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?
Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.
