М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Діалог на тему: краще бути мудрим чи освідченим?

👇
Ответ:
alyssasweetgirl
alyssasweetgirl
12.04.2022
Д - дитина М - мама Діалог на тему " Краще бути мудрим чи освідченим? (Д)-Матусю, ми сьогодні у школі розбирали таке питання - "Краще бути мудрим чи освідченим?" (М)- Так Доню( синку),Я вважаю, що в нашому світі важливіше бути мудрим. Між освіченістю та мудрістю існує різниця. (Д)- Але яка!? (М)-Освіченим теж непогано стати: важливо добре вчитися у школі, читати хороші книжки та дивитися фільми, в яких є іскринка розуму. (Д)-Але якщо освіченість така потрібна? Тоді на,що нам мудрість? М) -Доню, я наголошую на тому, що мудрим бути важливіше. По-перше, мудрість – це розумність людини, вміння вірно приймати рішення в житті. Людина, яка є мудрою, добре засвоює знання та вміє застосовувати їх на практиці. Тобто, можна побачити, що сфера мудрості для людини в житті ширша, ніж сфера освіти. Адже освіта – це просто процес засвоєння знань, формування характеру особистості. Д) - Дякую тобі мамо! Я обіцяю, що я стану такою ж освіченою та мудрою як ти! М)- Молодець, я тобою пишаюся!
4,4(8 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
илюхв
илюхв
12.04.2022

Іти по весняному лісі – теперішнє задоволення. Можливо, десь ще лежить сніг – адже все-таки березень місяць надворі!, можливо, температура ще не зовсім висока, і доводиться надягати теплу куртку із шапкою, але всі вже дихає сьогоденням, березневим повітрям. Така особлива атмосфера буває тільки в перший місяць весни – всі вже дихає сонцем і теплом, навіть якщо вони балують нас зовсім рідко. Як хочеться вдихнути повними легенями це повітря, повний заходів трав і дерев, що розпускаються бруньок і перших лісових квітів! Зовсім незабаром у цьому лісі все стане зеленим, а поки листи тільки починають з’являтися на гілочках дерев-велетнів, що гідно пережили цю зиму. Якщо довго йти по стежці, можна вийти на опушку, де з-під снігу вже почали пробиватися квіти – і це видовище коштує того, щоб пройти навіть через весь ліс. От тільки рвати квіти не коштує – природа в наш час і так скривджена настільки, що краще зрадитися спогляданню її краси, а не присвоєнню її. Адже вдома квіти простоять у найкращому разі кілька днів, а в лісі будуть рости місяцями.

4,8(87 оценок)
Ответ:
kirinjindosh12
kirinjindosh12
12.04.2022
Полісуняпредыдущаяследующая
Полісуня

Полісуня
Назви місяців їх походження
16.11.09, 14:54 країна, українська мова
Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

У березні день з ніччю зустрічаються.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха вець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
4,4(75 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ