Объяснение:
Телебачення має велику привабливість для людини, формує уподобання, стиль мислення та поведінки. Це пов'язано з механізмами його впливу на людину:
1. Телебачення серед усіх інших засобів інформації є засобом масової комунікації, що найлегше сприймається людиною, бо, порівняно з читанням газет або ж прослуховуванням радіо, тут людина докладає найменше розумових зусиль. Природно, що діти швидко потрапляють під вплив такого «гарного помічника» у процесі пізнання ними світу.
2. Телебачення найшвидше та найоперативніше інформує про події у світі, легко та комфортно може перенести людину в будь-який куточок світу. Чому б не подорожувати разом з таким «другом», тим більше, що навряд чи ми колись об'їздимо не те що весь світ, а хоча б маленьку його частину?
3. Телебачення імітує тривимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові та слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині. Як не любити такого домашнього «шоумена», тим більше, що й діти не пустують, а сидять собі тихенько на дивані та пильно стежать за подіями на телеекрані?
4. Не так уже й рідко телебачення стає чи не єдиним співрозмовником для самотніх, спустошених соціальними бідами людей. У них виникає ілюзія причетності до подій всесвітнього масштабу або до певної групи людей; людина після перегляду «мильних опер» поринає у світ рожевих мрій і сподівань на краще. Чим же тоді телебачення відрізняється від справжнього «психотерапевта»? Нічим, тільки тим, що його послуги дешеві.
5. Нині телебачення стало найдоступнішим видом відпочинку для більшості населення забуття. Для дітей, яких змалку дорослі намагаються залучити до світу абстрактних знань і навчання, для школярів та студентів—це відпочинок від холодної логіки, підрахунків, штучних понять і незрозумілих формул.
Отже, телебачення за своєю природою та соціальними функціями має величезні можливості впливу на внутрішній світ і поведінку людини. Це саме той випадок, коли, перефразуємо поета, людина з радістю обманює саму себе.
Відповідь:
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
