Кохання — це глибоке й сильне почуття, яке базується на духовному переживанні, зацікавленості, симпатії та виявляється в самовідданому прагненні бути поруч із ним. Поняття любові багатозначне. Є любов до Бога, ідеї, людини, справи чи професіїКохання, повага, взаєморозуміння потребують постійної підтримки, потребують безперервного підкидання дров у спільний камін любові. Здобувши незалежність країни ні в якому разі не означає припинити боротись за неї далі, не розвивати її на краще. Так само й із коханням.
Але зараз річ піде не про спільну боротьбу за щасливе майбутнє, а про другу сторону цього почуття, - про біль для одного, і просто байдужість для другого користувача цією турботою, й любов’ю. Часто буває так, що наші почуття не взаємні. Тоді кохати стає складно. Кохання – це постійна робота, безперервне бажання зробити свої почуття палкішими і жагучішими. А, оскільки немає віддачі, і ми за свою працю і старання не отримуємо бажаного результату, ми глибоко страждаємо і розчаровуємося, втрачаємо сил і енергії. Для нас такі відносини стають випробуванням, в той час як для когось вони можуть бути просто насмішкою, чи глузуванням, чи ж холодним поглядом. Таким чином, бути коханим легко, бо ми не страждаємо, а кохати – складно.
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
