Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно , чуйна. Це вона «пособила» Стельмахам не їхати з Поділля в Херсонські степи… Як і тітка Василина, Люба співуча: «В них живуть голоси… предків». Героїня розуміє проблеми іншого і сприймає їх, як свої.
Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина.
Образи дідуся й бабусі — охоронців сімейних Традицій. Дідусь Дсм’лн був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге життя. Подружжя жило так, що їхнім стосункам дивувалося все село. Коли дідусь помер, бабуся тяжко засумувала й, відчувши свою близьку смерть, прибрала хату, зібрала рідню й, попрощавшись з усіма, тихо відійшла у вічність.
У складних числівниках на позначення десятків від 50 до 80 відмінюється тільки друга частина.
У складних числівниках на позначення сотень від 200 до 900 відмінюються обидві частини.
Відмінювання числівників Відмінювання числівників
на позначення десятків на позначення сотень
Н. шістдесят двісті сімсот дев'ятсот
Р. шістдесятьох двохсот семисот дев'ятисот
( шістдесяти )
Д. шістдесятьом двомстам семистам дев'ятистам
( шістдесяти )
Зн. шістдесят двісті сімсот дев'ятсот
( шістдесятьох ) ( двохсот )
0р. шістдесятьма двомастами сьомастами дев'ятьмастами
( шістдесятьома ) ( сімомастами ) ( дев'ятьомастами )
М. (на) шістдесятьох (на) (на) семистах (на)
( шістдесяти ) двохстах дев'ятистах
:)
