Людина й природа – дві складові, які не можуть існувати одна без одної. Сонце, земля, дерева, вода, кисень, безумовно, потрібні людині. Але сьогодні її діяльність, на жаль, має згубний вплив. Кожен із нас любить насолоджуватися життям. Нам подобається дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, ходити на пікніки, ніжитись на пляжах. Тому головний обов’язок – зберегти це життя, підтримуючи гармонію в природі. То що треба робити, щоб зберегти природу рідного краю? Про це нам розповідають ще на шкільних уроках із природознавства. Тому, я вважаю, що такі речі розуміє навіть школяр-початківець. І починати потрібно із самого себе. Не нищити дерев, викидати сміття в спеціальні контейнери, обережно поводити себе на лісових галявинах – все це елементарні правила, які впливають на стан навколишнього середовища. До довкіллю – обов’язок кожного. Не варто думати, що одна людина нічого не змінить. Змінить! Достатньо лише почати. І результат не змусить себе чекати. Спробуйте вимикати побутові прибори на ніч, замініть всі звичайні лампочки в будинку на енергозберігаючі, не використовуйте пластик і поліетиленові пакети, економте воду, не полюйте на рідкісних тварин. Здається, складно себе переналаштувати, особливо, коли ці речі стали буденними. Та переборювати старі звички рано чи пізно доведеться. Тому, задумайтесь про своє майбутнє. Воно в небезпеці, воно просить про до Любіть свій край, своє місто, свою землю! Збережіть життя собі й нащадкам!
Джерело: https://dovidka.biz.ua/yak-zberegti-prirodu-ridnogo-krayu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
