У тестах ЗНО доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. У даному матеріалі детально описаний кожен тип і з прикладами. Односкладними називають речення з одним головним членом Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. А ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. М’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.
Літо – моя найулюбленіша пора. Позаду залишився навчальний рік. Можна гарно відпочити та набратися сил для нових успіхів. Відчуваєш себе трошки дорослішим, адже попереду чекає старший на рік клас.
Я люблю влітку ходити на річку плавати та засмагати. Не треба рано вставати. Можна більше часу провести з друзями. Мені подобаються ігри з м’ячем на подвір’ї. Влітку погода безвітряна, а тому волан бадмінтона високо та гарно летить під час гри. Чудово подорожувати на велосипедах у ліс чи поле. Влітку, зазвичай, відпочиваю у дитячому таборі. Там цікаво та весело. Можна побачити нові місця та розширити коло знайомих. З нетерпінням чекаю нової поїздки. На канікулах більше вільного часу, щоб посидіти за комп’ютером, почитати цікаву книжку чи подивитися улюблену телепередачу.
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.