Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити: Б інверсії;
3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком: Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).
4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася. (Враз насупилась, розгнівалася).
5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога (,)не сказала й матері (З творів П. Куліша).
6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія занехаяла старосвітські звичаї (,) і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (З творів У. Самчука).
7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.
Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.
Б Йшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки (:) хустки, спідниці, полотно. (У. Самчук).
9. З’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире.
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і розмова з Лавріном за пасікою - все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (І. Нечуй-Левицький).
10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися.
11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання ^ О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! (М. Рильський)
Г гідність.
12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський).
1. Талант мужності і співчуття. (С. Васильченко завжди був шляхетною, інтелігентною людиною, відданою обов'язку. Пережив революцію і громадянську війну, писав твори про дітей, вчителів, про потяг народу до світлого життя та щастя. Неодноразово письменник підкреслював, що прагне писати твори "меншим розміром, більшим змістом". Тому саме новела стала улюбленим жанром письменника.) 2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи: 1) життя села та його соціальні настрої; 2) школа, діти і вчителі; 3) трагедія народних талантів; 4) викриття імперіалістичної війни. Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.) 3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.) III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)
