М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Нарис про кота рудольфа з мультфільму "кот рудольф" іте на завтра нужна

👇
Открыть все ответы
Ответ:
tumanovamariam
tumanovamariam
26.03.2021

1. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення?

В синтаксис;

2. Укажіть види речень за емоційним забарвленням.

А окличні й неокличні;

3. Вставні слова — це…

В слова в реченні, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки;

4. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо:

В двокрапку;

5. Речення з поширеним звертанням є в рядку

Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань

6. Двокрапка між узагальнювальним словом та однорідними членами речення ставиться в реченні (розділові знаки пропущено

Г Усе тимчасове: інструкції, слова і гроші.

1. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:

Г Про творчість Максима Рильського Олесь Гончар писав: «Гармонія, що з думки вироста».

2. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово)

(1) мої Г додаток;  (2)дивилася Б присудок;  (3)вода А підмет; (4)очима  Г додаток

3. Укажіть ускладнювальний елемент речення (замість крапок поставте пропущені літери).

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю — і дитинство, й розлука, і вірна любов. Г однорідні члени речення.

1. Установіть відповідність між типами речень та прикладами

1 означено-особове Б Буду сонцем у серце дивитись.

2 неозначено-особове  А На вигоні палили вогнище.

3 узагальнено-особове  Д Решетом воду не носять.

4 безособове Г Нам треба голосу Тараса.

2. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом

1 обставина  А Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою, на призьбі.

2 додаток  Д Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики.

3 прикладка  Б Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто, Києве.

4 означення В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам. Г Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.

Живи(присудок, дієслово), цвіти(присудок, дієслово), вкраїнська (прикметник) мово(іменник), зціляй(присудок, дієслово) і душу(додаток, іменник), і вуста(додаток, іменник).

Фіолетовий(означення, прикметник) колір(підмет, іменник) символізує(присудок, дієслово) дружбу(додаток, іменник), велич(додаток, іменник)), розкіш(додаток, іменник)

4,6(59 оценок)
Ответ:
kNoPoCHkA96
kNoPoCHkA96
26.03.2021

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

«ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ...»

Джерела тексту:

неповний чистовий автограф (рядки 1 — 15), відокремлений від невідомої збірки середини 40-х років XIX ст. (ІЛ, ф. 1, № 12);

чистовий автограф на окремому аркуші (ІЛ, ф. 1, № 13);

чистовий автограф у рукописній збірці «Три літа» (ІЛ, ф. 1, № 74, арк. 106 — 106 звор.);

список І. М. Лазаревського кінця 50-х років XIX ст. з виправленнями Шевченка (ІЛ, ф. 1, № 88, с. 15).

Подається за збіркою «Три літа».

Автограф у рукописній збірці «Три літа» датовано: «25 декабря 1845, в Переяслові».

Датується за цим автографом: 25 грудня 1845 р., Переяслав.

Первісний автограф не відомий. У 1845 чи у першій половині 1846 р. Шевченко переписав текст поезії під № 5 до збірки своїх творів після уривка з поеми «Гамалія»; збереглася лише частина автографа «Як умру, то поховайте...» — рядки 1 — 15 (ІЛ, ф. 1, № 12). Приблизно у цей же час Шевченко записує повний текст «Як умру, то поховайте...» на окремому аркуші, на іншому боці якого записаний текст 149 псалма («Давидові псалми»), помилково зазначивши його під № 199 (ІЛ, ф. 1, № 13). На місці /751/ рядка 16, спочатку позначеного лише крапками, Шевченко невдовзі вписав слова «Я не знаю...», а потім, іншим разом, заповнив його до кінця: «Я не знаю Бога».

У квітні — червні 1846 р., перебуваючи в Києві, Шевченко переписав вірш з невідомого автографа до рукописної збірки «Три літа», текст якої остаточний.

У середині 1840-х років, до арешту Шевченка 5 квітня 1847 р., вірш нелегально поширюється у рукописних списках, зокрема, в колі кирило-мефодіївців та близьких до них осіб. Під час арешту кирило-мефодіївців список «Як умру, то поховайте...» відібрано у В. М. Білозерського (ДАРФ, ф. 109, оп. 5, № 81, ч. 4, арк. 13). Список, хоч і не безпосередньо, походить від рукописної збірки «Три літа» (див.: Бородін В. С. Твори Шевченка в архіві кирило-мефодіївців // Збірник праць чотирнадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1966. — С. 114 — 126); рядок 16 («Я не знаю Бога») у списку випущено. В. М. Білозерський близько 18 липня 1846 р. переписав уривок початку вірша (рядки 1 — 8) для свого брата М. М. Білозерського (на звороті аркуша, на якому записано уривок з «Чорної ради» П. О. Куліша і зроблено позначку рукою М. М. Білозерського: «Из „Черной Рады“ брат Василий мне выписал» (ІР НБУВ, I, 28642, арк. 1). Текст цього уривка ідентичний рядкам 1 — 8 повного списку «Як умру, то поховайте...», що належав В. М. Білозерському (звідки уривок, імовірно, й виписано).

Очевидно, після арешту Шевченка, в роки його заслання, вірш переписали з невідомих списків О. М. Бодянський (ІЛ, ф. 99, № 138, арк. 307 звор.), М. О. Максимович (РДАЛМ, ф. 314, оп. 2, № 25, арк. 38 звор. — 39); твір переписано невідомою рукою в збірнику П. Куліша й Ганни Барвінок (ІРЛІ, ф. 3, оп. 19, № 70, арк. 27 — 27 звор.).

З невстановленого списку, як видно, неякісного, наприкінці 50-х років XIX ст. вірш переписав І. М. Лазаревський (ІЛ, ф. 1, № 88, арк. 15). Переглядаючи список після повернення із заслання, Шевченко вніс виправлення у рядки 7, 16, 20.

Вірш уперше опубліковано під назвою «Думка» у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859. — С. 18), ймовірно, за списком П. Куліша, тепер не відомим. Рядок 16 тут пропущено, текст містить ранній варіант рядка 13 («Все покину і полечу»); неправильно прочитано слова у рядках 6, 9, 17.

Твір продовжували переписувати й після повернення Шевченка із заслання. За

4,4(73 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ