ВІн почервонів мов калина в полі Так дзвінко наче дзвіночки дзвенять Я дуже холодна мов лід Сестра майже як і вчора мов пір'їна легка Мої щасливі сльози мов золоті
У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються.
Мені здається, що сенс життя кожної людини полягає в тому, щоб знайти свою справу і людей, яких він буде любити. Можливо, ці люди стануть його сім"єю та друзями.Можливо, вони будуть робити одне діло на користь інших людей. Якщо не знав любові, то прожив життя дарма. І не обов"язково це повинна бути любов до жінки чи чоловіка. Кажуть, що кожна людина прийшла в цей світ для якогось діла, але не завжди вона його знаходить. Головною рисою людини є її людяність, любов та бажання зробити цей світ кращим. І, на мою думку, сенс життя та щастя кожного - це використання своїх здібностей для добра та справ любові.
Так дзвінко наче дзвіночки дзвенять
Я дуже холодна мов лід
Сестра майже як і вчора мов пір'їна легка
Мої щасливі сльози мов золоті