Рано-вранці на тиночку всіх будить мій маленький друг півник.Щоранку,як тільки сходить сонце півник своїм золотим голосочком пробуджує не тільки мою сімю а й усю вулицю.він має дуже пишний хвіст який дуже всіх приваблює,а гребінь неначе маленька квіточка яка пишається на лугу.У господарстві він найголовніший.Завжди наводить лад. Ось такий мій маленкий півник. PS Вибач якщо щосьне так.
Кожна освідчена людина знає,що в основі дружби лежить рівність.Справжня дружба складається із взаємної підтримки,розуміння оде одного-це коли ти чесно сам собі кажеш,що дійсно підтримуєш і розумієш свого друга,ви з ним абсолютно рівні,ти завжди пам'ятаєш про нього не лише в його присутності,але й тоді коли його немає поряд.Друг,на мій погляд це та людина ,яка завжди знає ,що вона тобі потрібна. У побуті існує думка,що друг пізнається в біді .Але мені здається,що до цього треба додати(або краще взагалі змінити),що друг пізнається в радості.Ось,наприклад ,якщо в твоїй сім'ї недай Боже трапилось якесь лихо,то будь-яка людина,навідь малознайома тобі до Чи не так?А якщо ти давно мріяв про,скажімо,комп'ютер,і нарешті тобі його купили,чи кожен за тебе буде радий? Саме з цього і випливає що друг пізнається не тільки в горі ,а ще й у радості. Я завжди кажу правду в очі другові. Я без вагань можу віддати життя за свого друга.І чітко усвідомлюю,що справжнє кохання ,на жаль зустрічається дуже рідко,але справжня дружба не рідше,тому її треба цінувати й берегти. В Дружбі між людьми повинна бути підтримка,а не взамовиручка один одному. І ще одне:давайте на все життя запам'ятаємо слова Г.Адамса:"Мати в житті одного друга-вже багато,двох-забагато,трьох-неможливо".
