Тому що непотрібним і не суттєвим було для неї ні помилування, ні всякі інші погляди односельчан на всю ту справу. Життя закінчилось для неї в тую мить, коли помер нещасний Гриць. Хоча її кохання він був і не вартий. Була вона сама собі суддею, тому не мало сенсу авторові показувать якийсь ще суд людський. Це якщо говорити метафорично. Якщо ж по праву кримінальному, то не мали за що її судити. Гриць випив сам отрути, і це, напевне, єдиний вірний вихід, який у нього був, із ситуації, яка зайшла в такую хащу по його ж вині.
Моя рідна і найулюбленіша вулиця в Матвєєва Кургані - Світла.
Ця вулиця - одна з найстаріших в нашому селищі. Розташована вона на західній околиці райцентру, вздовж річки Міус. Протяжність вулиці з півночі на південь - близько двох кілометрів, від центральної районної лікарні до ділянки колишнього комбінату будівельних матеріалів.
Люди селилися тут практично з часів заснування селища.
Тут розташовано історичне місце, де був маєток нащадків відомого на Дону дворянського роду Іловайських, яким володіла його господиня, Е. Іловайська (роки існування маєтку, орієнтовно, 1840-ті - 1910-ті роки).
Після революції в її будинку та флігелі відкрили школу для дітей. За місцем знаходження школи один із прилеглих до Світлої провулків назвали пришкільних. Саме те, що в даний час школа в даному місці відсутній (від будинку поміщиці давно нічого не залишилося, а флігель пересторен в житловий будинок), викликає подив у приїжджих своїм "невідповідністю" реальності назвою провулка. А це просто історія так повернулася.
