Фразеологізм – це фразеологічна одиниця мови, або ідіома. Прикладом фразеологізмуможе служити будь-яке стале словосполучення, прислів'я, приказка. У фразеологізмахпереносне значення, яке відомо носіям мови, але не випливає зі значення окремих слів ідіоми. Тобто вираження «комар носа не підточить» означає «бездоганно виконана робота», але дане значення не виводиться зі слів «комар», «ніс» і «точити». Інші відомі приклади Фразеологізмів байдики бити вставляти палиці в колеса вибивати з голови дуля з маком сісти на шию сонне царство задати перцю
Синтаксис – це розділ граматики, що вивча поєднання слів у словосполучення та речення. Будову і типи цих синтаксичних одиниць, їх значення й умови вживання у зв’язному мовленні вивчає синтаксис. Словосполучення – це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше слів на основі підрядного зв’язку, яка служить для розчленованого позначення складного явища дійсності. наприклад: чисте небо. Подібно до слова, словосполучення виконує номінативну функцію ( називає предмет, ознаку, дію). На відміну від слова, словосполучення є конкретизованою назвою. на відміну від слова, словосполучення має складнішу будову і складається щонайменше з двох слів(одне – головне (стрижневе), а інше - залежне). На відміну від речення, словосполучення не є комунікативною одиницею. Йому не властиве інтонаційне оформлення. Воно служить для побудови речень.
слитно пишется, если- есть противопоставление с союзом а, и если есть зависимое слово.