Уявіть собі на хвилинку місто Миколаїв, скажімо, років 130 тому. У місті мешкало 47 тисяч чоловік, із них 25 тисяч чоловіків і 22 тисячі жінок. Повністю неписьменних налічувалося більше 18 тисяч. І вже в ті часи почали відкриватися школи, дитячі садки, бібліотеки. Так, так, звісно, на той час в місті вже були бібліотеки. Та це були навчальні бібліотеки, призначені для підготовки спеціалістів морської справи, вчителів, тобто, для дорослого населення. Проте, чи потрібна місту дитяча бібліотека, ніхто навіть і не думав. Та все ж така людина знайшлася. Це була дочка статського радника Поліна Треммер. У далекому 1876 році вона просила губернатора міста дозволити їй відкрити бібліотеку для дитячого читання по вулиц й, у будинку 26. І вона одержала такий дозвіл. Тоді в бібліотеці було всього 176 книжок, з них 24 - іноземними мовами. 1920 р. У місті починають відкриватися нові бібліотеки, в яких могли читати і діти. І вже у 1921 році свої двері гостинно відчинила міська дитяча бібліотека, яка вважалася Центральною і мала всього один відділ – читальню. ЇЇ книжковий фонд складав 5000 примірників книг, користуватися якими можна було безкоштовно. Бібліотека для читачів працювала всього 3 години на день, та це не вплинуло на кількість читачів. Бажаючих було достатньо. Після 1923 році в бібліотеці працює новий відділ – абонемент. Після того, як організувалась Миколаївська область (1937 р.), міській дитячій бібліотеці було надано функції обласної, якою вона є і до сьогодні.
Якщо б я був чарівником, всю Землю зробив би зеленої: дерева, луки, квіти, а зиму залишив би білою-білою. І в цьому красивому світі не було б бідних, злих, поганих людей. Я всім дарував би здоров'я, гроші і тоді люди стали б добрими, чуйними, чуйними. А головне - зробив би так, щоб всі мертві встали з могил і без чарів стали б найкращими, тому що ті люди, які потрапили в пекло, дізналися б про страждання грішників на Том світлі. От якщо я був би чарівником, то одним рухом руки стер би з лиця землі наркотики, алкоголь, сигарети, а замість них посадив би фруктові сади, щоб діти вдосталь наїдалися вітамінами, пили б завжди натуральні соки і росли б сильними і розумними. Багато хто не вірить в загробне життя - я дивуюся таким. Як можна думати, що людина зникає назавжди ...Так що завжди вірте Богові, читайте біблію, не пийте, не паліть, допомагайте бідним. Тоді наше життя буде райської без чарів. Здійсняться всі бажання і на цьому світі, і на Том!
Так, так, звісно, на той час в місті вже були бібліотеки. Та це були навчальні бібліотеки, призначені для підготовки спеціалістів морської справи, вчителів, тобто, для дорослого населення. Проте, чи потрібна місту дитяча бібліотека, ніхто навіть і не думав.
Та все ж така людина знайшлася. Це була дочка статського радника Поліна Треммер. У далекому 1876 році вона просила губернатора міста дозволити їй відкрити бібліотеку для дитячого читання по вулиц й, у будинку 26. І вона одержала такий дозвіл. Тоді в бібліотеці було всього 176 книжок, з них 24 - іноземними мовами.
1920 р. У місті починають відкриватися нові бібліотеки, в яких могли читати і діти.
І вже у 1921 році свої двері гостинно відчинила міська дитяча бібліотека, яка вважалася Центральною і мала всього один відділ – читальню. ЇЇ книжковий фонд складав 5000 примірників книг, користуватися якими можна було безкоштовно. Бібліотека для читачів працювала всього 3 години на день, та це не вплинуло на кількість читачів. Бажаючих було достатньо.
Після 1923 році в бібліотеці працює новий відділ – абонемент.
Після того, як організувалась Миколаївська область (1937 р.), міській дитячій бібліотеці було надано функції обласної, якою вона є і до сьогодні.