ЗВІТ
учня 11 класу загальноосвітньої школи
Назаренка Олексія Павловича
про навчальну практику з 25 листопада по 6 грудня 2018 року
Навчальну практику я проходив на Сквирській дослідній станції Інституту агроекології Української академії аграрних наук. Детальну програму практики в основному виконано успішно.
Упродовж перших двох днів я ознайомився з роботою установи, з темами, над якими працюють її наукові співробітники, а також пройшов інструктаж з охорони праці. Основним напрямком діяльності станції є створення конкурентоспроможних сортів і гібридів овочевих культур, стійких проти шкідників та хвороб. Тут вирощується широкий асортимент насіння моркви, буряку столового, редьки зимової, селери, капусти, цибулі та інші. Лабораторії обладнані сучасними засобами, забезпечені довідковою літературою, ведуться журнали обліку, наявна техніка для обробітку земельних ділянок.
В інші дні я гав за ростом і розвитком рослин, проводив сільськогосподарські досліди, а також виконував різні роботи, зокрема поливав, проріджував і прополював рослини. Під час виконання завдань особливих труднощів не виникало. Результати роботи було обговорено з моїм наставником.
Практика на дослідній станції до мені отримати практичне уявлення про професію селекціонера, набути досвіду вирощування рослин, поглибити і закріпити здобуті в школі знання з ботаніки, селекції, генетики.
06.12.18 /Підпис/
Тема даного твору спочатку видалася мені загадкою. Що ж це за скарб, який може людині бути потрібен? Гроші чи матеріальні блага? Вони, звичайно, людині потрібні та гріють її тіло. Але, мені здається, що той, хто придумав для нас цю тему твору, думав про зовсім іншій скарб.
Думаю, що скарб, який потрібен людині – це душевні багатства. Я, мабуть, почну не з доброти та щедрості. Це дуже гарні риси в людині, які всім іншим подобаються. І вони дуже цінні.
Але спершу, я думаю, варто сказати про такі душевні скарби, які дають людині волю та силу до життя. Це відвага, стійкість у життєвих труднощах, хоробрість. Це почуття власної гідності та повага до себе самого.
Ще великим душевним скарбом є вміння прощати. Кинув хтось м’ячиком на спортмайданчику, трапилася бійка. Або ж не було сили навіть битися. Тут варто перестати вирощувати в собі суперництво та ворожнечу.
Крім душевних багатств, людині потрібні знання. Оцей душевний скарб точно вартий того, щоб вкладати силу та час в його надбання. Знання не носять за плечима, як-то каже мудра народна приказка. Вони стають у пригоді кожного дня. Наприклад, якщо людина знає, як відремонтувати диван або електрику, то вона може це зробити без перепон, якщо запчастини є, звичайно. Або дати іншій людині добру пораду, як це можна виконати самій.
Знання ж набувають з книжок, зі спілкування з іншими людьми, телепрограм, Інтернету, газет, журналів. Багато цінних знань приносять власн багато їх приносять людині подорожі.
Великий душевний скарб – це кохання та любов. Наприклад, у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» кохання дає снагу головному герою, зігріває його серце, надихає на творчість та роботу.
