1. І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі. СПР з підрядним умови
2. Скрізь де не гляну - сухі тумани розляглися. БСР
3. Душа моя розкрита для чужого горя, як квітка для роси. СПР з підрядним дії
4. Кріпаки так затягли пісню, що аж луна пішла понад селом СПР з підрядним дії
Вона добре знала як правильно поділити кошти, до кого написати скаргу, де поставити сарай, кому відписати дворище. СПР з послідовною підрядністю.. [ ], (як),(де),(кому)
Люблю я бистрину життя прозору глибоку і не ховаюся в затоку, де шумовиння і сміття[ ],(де) СПР з підрядним місця дії
ответ
ответ дан
Mrakocid
Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах.
