-у тебе будинок або квартира? -квартира,а у тебе? -в мене теж.Вона трьох кімнатна.У мене дитяча кімната,а у батьків спальня.Зал вільний,ми усі разом там відпочиваємо. -А я маю двох кімнатну.Моя теж дитяча,а спальня-це кімната батьків. Це діалог.
Привіт. Пишу тобі з далеких країв. Я живу в Україні вчусь у школі. Маю дуже багато захоплень. Але хотіла б послухати про тебе.Я знаю що ти живешь у Франції, але так хочу зустрітися з тобою. Ти мій найкращий друг. И хочу я з тобою не бачилась, але мені подобається з тобою спілкуватися листами. Вже давно хотіла запитати, а як ти вчишься? Я відміниця. Мої улюблені уроки це англійська,українська мови. А в тебе? Ще я хочу запросити тебе до себе у гості дуже рада буду побичити тебе в Україні. Завіряю тобі тут дуже сподобоється.
Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов'янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.
Климко, після того як посиротів, жив удвох із дядьком Кирилом, машиністом великого паровоза. Дядько приходив зі зміни, питав, як тут його помічничок, чи не боявся вночі. Климко охоче прибирав воду за дядьком, насипав йому гарячої запашної юшки, хвалився своїми чепурними зошитами й очікував традиційного гостинця, якого той ніколи не забував привезти з поїздки. Одного разу дядьків паровоз не повернувся із рейсу — в нього влучила бомба. Загинули машиніст і його помічник. Климко залишився сам.
-квартира,а у тебе?
-в мене теж.Вона трьох кімнатна.У мене дитяча кімната,а у батьків спальня.Зал вільний,ми усі разом там відпочиваємо.
-А я маю двох кімнатну.Моя теж дитяча,а спальня-це кімната батьків.
Це діалог.