Вчора батько почав зі мною дивну розмову: - Про який подарунок ти мрієш на Новий рік? - Звичайно, мати власний ноутбук. – відказав я. - А навіщо він тобі? – допитувався батько. - Перш за все, для навчання! – відповів я. Подумавши трошки, тато проказав:- Так синку , складна тепер навчальна програма .- Ти сам бачиш, батько, скільки виникає у мене запитань. А для відповідей є Інтернет. - А що це таке? – знову поцікавився батько. - Це, так би мовити, величезна комп'ютерна бібліотека, у якій можна знайти відповіді на безліч запитань, - найбільш зрозуміло пояснив я. - Для навчання, напевно, ноутбук важлива річ. Але я чув, що він приносить шкоду? – допитувався батько. - Це не зовсім так. Просто треба дотримуватися правил поводження за комп'ютером. - Переконав. Омріяний подарунок чекатиме на тебе. - Дякую, тато! Це буде найкращий подарунок на Новий рік!
"На цих горах засяє благодать Божа", — сказав колись апостол Андрій Первозванний, припливши Дніпром до того місця, де стоїть златоверхий Київ. Його пророчі слова збулися. Держава, яка виникла на цих святих горах, Київська Русь — Україна, була однією з наймогутніших у світі. Довелося українському народові боронити рідну землю від поневолювачів, будувати величні собори, монументальні споруди,' прикрашаючи державу й несучи її славу крізь віки. Тисячі синів і дочок України віддали своє життя за те, щоб країна була вільною. Тисячі борців за свободу йшли тернистим шляхом, вселяючи віру в перемогу, в те, що прийде час, коли "встане правда, встане воля". Поступово пробуджувався народний дух. Його не могли знищити ні тюрми, ні катування, ні заслання. Нове життя поставало в уяві народній як три зорі — братерство, рівність, воля. Цього народ прагнув, цією надією були сповнені серця справжніх патріотів. Україна розірвала вікові пута неволі, мужньо витримавши штучні голодомори, катівні Сибіру, вийшла, нарешті, на світлий шлях оновлення.Проголошена незалежність нашої Вітчизни. Україна впевнено крокує в майбутнє.
