Поетична розповідь про дитинство за повістю "Гуси-лебеді летять":
Дитинство - найчарівніша пора. З цим погоджується і М. Стельмах у творі "Гуси-лебеді летять". У цьому тексті автор ділиться найсокровеннішим - розповіддю про власне дитинство, стосунки з однолітками, цікаві історії з дорослими. Він з особливою теплотою згадує своїх рідних людей та ті зовсім не безтурботні, проте щасливі дні.
Дитинство письменника проходило у 20-х роках минулого століття. Було все: нестатки, голод, холод. Але було й чимало світлих та прекрасних митей. Михайлик розповідав про себе сам, був жвавою та допливою дитинкою. Хлопчик з особливою шаною ставився до природи та навколишнього світу, розумів його. Можливо, і я колись складу поетичну розповідь про своє дитинство.
1)Прості-У дитинстві — білий сніг. У юнацтві — чистий сміх. У дитинстві — неділя. У юнацтві — надія (О. Письменков) -односк.
Життя прекрасне навіть і тоді, як ти по горло в крижаній воді (П. Біба).-односк.
За що вмирати ще, як не за Україну?! А хто за неї вмер — відразу вмер за все! (М. Самійленко).-двоскл.
Вічно буде історія вчити, що дорога до правди — крута. У перемоги батьків — не злічити. А поразка — завжди сирота-двоскл.
Складні-Приходить прозріння, сильніше од смерті й любові: лишилася нам Україна в народних піснях та ще в незнищенному, вічному геніїв слові (В. Баранов)
2)В
3)а
4)Люди, бережіть природу!
5)Б
6)Він оговтався!
Объяснение:
