Дивлячись на теперішніх людей, я задумуюсь , а яке майбутне буде у мене? у моїх дітей?
Люди самі ламають собі життя. Вони видумують речі які не суміжні з життям. Вони не думають про майбутнє, про своїх дітей, внуків, про своїх рідних. Підлітки вживають алькоголь,наркотики. Вони б*ють своїх батьків. Майбутнього немає!! Люди сваряться один з одним. Мене хвилює відношення людей один до одного, їхнє ставлення. їХНЄ ставлення до природи, до всего навколишнього. проблема яка цікавить та турбує не лише мене, а й моїх друзів
Ніч надворі; холодна ніч у суботу проти неділі.
Я невпевнена щодо цього речення. Можливо схема буде наступною:
[ ];[ ].
Такі ночі завжди зганяють людей в теплу хату, до ясного світла, до блискучого самовара.
Речення просте.
Надворі вітер виє, обдаючи пізнього перехожого холодними поцілунками, темрява чорною марою налягає на землю.
[ ], [ ].
А в хаті, у теплому затишку, іде тепла розмова, очі любо грають, з уст не сходить весела усмішка.
[ ], [ ], [ ].
Такі вечори часто проводив Петро у своїй рідній хаті.
Просте речення.
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов'ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам'ять наша - мак в колисці.