Ось розділові знаки:
заголовок: Багатогранна українська пісенність
Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев’януча окраса його духовної культури. здається, усю мудрість обдарування, усю красу і благородство душі, усю ніжність і ласку, увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. тому, сповнені юної зваби, безсмертно ширяють пісні над українськими легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю. народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили в боротьбі. до пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і свято, старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях.
Поміркуйте, чи треба поданий текст ділити на абзаци. Поясніть.
(ні не потрібно, бо речення мають зв'язні слова.
Все, що знала написала.
Подчеркните всі головні та другорядні члени речення
Объяснение:
А коли прибирали поле і на ньому виростали розкішні хороми скирт, наша доріжка якось блякла серед голої стерні, потроху старіла й зморщувалась, ніби ждала осіннього плуга, який перекришить її ножем і пригорне землю. ( Речення розповідне, неокл., складнопідр. 2 частини, кома, [ ], (потроху...) )
1 - головне, складне, поширене, двоскл., повне
2- підрядне, просте, пошир., односкл., повне
Старий заховався в степу на могилі, щоб ніхто не бачив, щоб вітер по полю слова розмахав, щоб люде не чули, бо то Боже слово, то серце по волі з Богом розмовля, то серце щебече Господнюю славу, а думка край світа на хмарі гуля. (Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, 2 частини, спол. щоб, бо, то, кома. [ ], (щоб). )
1 - головне, просте, поширене, двоскладне, повне
2 - підрядне, складне, поширене, повне
Надеюсь
P. S. Є - в кінці позначає два звуки ( може бути й один. Наприклад у слові синє) Буква і пом'якшує попередній приголосний звук - ' і