Матеріал має за мету поглибитизнанняучнів про другорядні члени речення, виділяючиїх у контексті умовнимипозначками; формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль б морфологічноговираження; розвивати логічне мислення, пізнавальну активністьучнів; виховувати культуру мовлення та спілкування. почуттялюбові до рідного краю.
Тихий зимовий ранок. Нечутно, в шапці – невидимці ходить дід Мороз. Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне деревце дід Мороз прикрасив по – різному: на кущах глоду порозвішував тонке мереживо, на гілках черемхи — разки намиста. А дубовому листу він доточив розкішні торочки. Всіх чоловік обійшов, нікого не минув. Немало потрудився він і біля сосен. Торкнувся дідусь кожної крони І зараз усі сосни мов купаються в білому мареві.
Багатьох країн світу відзначають Міжнародний день толерантності або День терпимості.
Саме цього дня у 1995 році за рішенням Юнеско була ухвалена Декларація принципів терпимості. У ній ідеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної незалежності чи кольору шкіри.
Декларація принципів толерантності вступила в силу у 2000 році це ті позитивні принципи, які підтримують мир, економічний і соціальний прогрес всіх народів. Бути толерантним – означає поважати інших, незважаючи на відмінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує.
Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги чи любові. Толерантність – це така межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини – «Ми різні, але ми – всі рівні» - під такою назвою районною дитячою бібліотекою була проведена година спілкування для учнів 6-А класу спеціалізованої школи №5.
Бібліотекар познайомила вихованців з поняттям «толерантність». Розповіла дітям про основні риси притаманні толерантній особистості, а це: доброзичливість, зацікавленість співрозмовником, терпимість до відмінностей, уміння володіти собою, уміння слухати, уміння викликати довіру, чуйність, прихильність, гуманізм, здатність до співпереживання. Бібліотекар на прикладах цікавих навчальних казок, історичних подій обговорила з дітьми різні життєві ситуації, до дітям зрозуміти те, що всі ми різні. Ми відрізняємося зовнішністю, інтересами, захопленнями, бажаннями. Від кожного з нас залежить, чим ми наповнимо своє життя і життя наших близьких – любов’ю чи злобою. Вишукуючи в собі і в іншій людині тільки недоліки і помилки, ми тим самим підштовхуємо людину до того, щоб вона стала гіршою, втратила віру у свої власні сили, прагнення роботи добрі вчинки. І навпаки, підкреслюючи в людині позитивні якості, ми допомагаємо їй стати кращою.
У житті бувають ситуації, коли звичайнісінька людина має взяти на себе відповідальність. А деколи не варто поспішати щось змінювати, потрібно терпиміше ставитися один до одного.
На закінчення години спілкування, діти на кожну літеру слова «толерантність», назвали риси характеру толерантної людини, а потім взявши один одного за руки спробували прийняти себе такими як є, бо: «Всі ми – різні, але ми – всі рівні».
Ми сподіваємося, що година спілкування залишить глибокий слід в душі кожного, до зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності врятує світ.
Ми не зможемо відразу зробити толерантними всіх. Однак, важливий навіть один маленький крок у цьому напрямку. Нехай кожен з нас, наша бібліотека, ваша школа, наше місто, наша Україна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів планети Земля.
Объяснение:
взято из интернета
