Осінь
Коротшими стали дні, яснішим – небо. Шурхотить земля яскравим килимом з опалого листя. Дерева переодяглися в золотаво-червоні наряди. На південь відлітати зібралися птахи.
Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
Отримавши тему для твору, я замислився. Хто ж такий кар’єрист? Це людина, для якої кар’єра стоїть в житті на першому місці. Ні, не можуть-таки бути всі успішні люди кар’єристами.
По-перше, слово «кар’єрист» найчастіше використовують в мові у негативному значенні, навіть як лайку. Назвавши когось таким словом, його можна запросто образити. У словнику дається визначення кар’єриста: «людина, яка ставить важливість власного просування по службі вище інтересів загальної справи». У народі таких людей називають ще «яппі».
Для кар’єриста важлива тільки влада, можливість постійно підвищувати свій статус. А як, наприклад, бізнесмен може бути успішним, якщо він не опікується інтересами справи? Одним голим статусом не проживеш: бізнес потребує уваги та розвитку. Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами, бо інакше вони не мали б справжнього успіху.
Український письменник Остап Вишня в своїх гуморесках описував немало кар’єристів та підлабузників свого часу. Не хотів би я бути на їх місці! Ще я пам’ятаю з дитинства добру українську байку про кар’єриста, на жаль, автора її я не знаю: «…і почав тут один з громади міняти свою натуру. Він лестив, годив начальству, вибивавсь у номенклатуру. По стрімкій, рівній драбині піднімався все вище та вище. На тих, хто внизу стояли, гаркав, як лютий псище». Ось вам готовий портрет кар’єриста!
По-друге, кар’єристи не працюють сумлінно, а роблять вигляд, що працюють: розігрують виставу про активну діяльність. Але, якщо призвати на до логіку, можна дійти висновку, що вистава ненадовго допомагає кар’єристові. Адже справа від такої поведінки страждає.
Як можна стати успішною людиною, якщо справа, від якої цей власний успіх залежить, успіху не має? Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами в негативному значенні цього слов