Фразеологізми: 1. зірвати маску 2. підкручувати гайки 3. номер не пройде 4. сходити зі сцени 5. немає клепки в голові 6. не святі горшки ліплять 7. стригти під один гребінець 8. заварити кашу
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
Улюблена пора рокуНайбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року.Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят.Я люблю гати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти. Повітря наповнюється духмяним запахом рослин. Весна — це оновлення у природі. Саме за це я її люблю.
Відповідь:
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».