Зимою все неначе в казці. Кришталевий сніг навкруги, він падає з неба і так приємно скрипить під ногами. Деякі звірята впали в сплячку, через це їх не видно.
Для того чтобы ответить на вопрос, "Відкрите питання, відкрите засідання, Відкрита розмова. Як правильно?", нужно понять, как образованы эти слова и какие грамматические правила следует применить.
В украинском языке существует правило, согласно которому прилагательное и существительное в роде, числе и падеже должны согласовываться.
Итак, начнем анализ существительных:
1. "питання" - существительное в родительном падеже единственного числа. Обратите внимание, что это слово имеет средний род. Следовательно, правильно будет сказать "Відкрите питання", так как существительное среднего рода имеет окончание "-е" в именительном и винительном падежах единственного числа.
2. "засідання" - существительное в родительном падеже единственного числа. В данном случае это слово также имеет средний род. Поэтому правильно будет сказать "Відкрите засідання".
3. "розмова" - существительное в именительном падеже единственного числа. Это слово имеет женский род. Соответственно, правильно будет сказать "Відкрита розмова", так как существительное женского рода имеет окончание "-а" в именительном падеже единственного числа.
Таким образом, правильные формы будут звучать так:
- Відкрите питання.
- Відкрите засідання.
- Відкрита розмова.
Важно заметить, что грамматические правила могут меняться в зависимости от контекста и целей коммуникации, поэтому всегда полезно консультироваться с учителем или использовать словарь для дополнительной проверки.
Звичайно, у кожного є свої обов'язки в сім'ї. Наприклад, тато в сім'ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов'язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів.
У мене обов'язків не дуже багато, але я дорослішаю — і їх стає дедалі більше. Вранці я мушу застелити після себе ліжко. Якщо нікого немає вдома, то треба самому приготувати собі поїсти, в основному підігріти щось готове. Прийшовши зі школи додому, я обідаю, потім витираю меблі від пилу, підмітаю та у разі потреби мию підлогу у своїй кімнаті. Потім, якщо необхідно, йду за покупками: хлібом, молоком, яйцями тощо. .
У вихідні дні звичайно справ стає більше. По-перше, у суботу доводиться їздити на ринок та допомагати мамі носити сумки. Цього дня ми купуємо продукти на весь тиждень, а вже упродовж тижня докуповуємо найнеобхідніше: хліб, молоко, сметану тощо. Потім вдома допомагаю мамі після прання розвісити одяг на балконі. Ось такі обов'язки є у мене.
У дітей ще здавна були певні обов'язки, причому більше, ніж зараз, бо не було техніки, і тому дітям змалку доводилось рубати дрова для грубки, носити з колодязя воду тощо. їхні батьки теж з тієї самої причини були більш завантажені хатньою роботою.
Отже, сімейні обов'язки існували здавна, існують зараз, їх має кожна людина, що живе сама або з сім'єю.
